Ларош Герман Августович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герман Ларош
Народився 13 (25) травня 1845(1845-05-25)
Санкт-Петербург
Помер 5 (18) жовтня 1904(1904-10-18) (59 років)
Санкт-Петербург
Громадянство Російська імперія
Діяльність музичний та літературний критик, педагог, композитор

' Герман Августович Ларош' (13 (25) травня 1845, Санкт-Петербург — 5 (18) жовтня 1904, Санкт-Петербург) — російський музичний та літературний критик, педагог, композитор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в C.-Петербурзі 1845 року. Закінчивши курс в Санкт-Петербурзької консерваторії.

З 1866 до 1870 року був професором теорії та історії музики в Московській консерваторії.

1867 року з'явилася в «Російському Віснику» його велика стаття: «Глінка і його значення в музиці», видана окремою книгою в Москві 1868 року. Переїхавши 1871 року в Санкт-Петербург, де він отримав місце професора теорії, а потім і історії музики Санкт-Петербурзької консерваторії, Ларош став постійним співробітником в газеті «Голос», поміщаючи в ній музичні та літературні фейлетони.

Близько 1875 року Ларош залишив Санкт-Петербурзьку консерваторію; пізніше знову викладав у консерваторіях Санкт-Петербурзькій та Московській. Читав в Санкт-Петербурзі з великим успіхом публічні лекції з історії музики; писав у «Музичному Листку», «Щорічнику Імператорських театрів», «Новинах» та ін.

Під редакцією Лароша виданий був виконаний М. Чайковським російський переклад «Нової біографії Моцарта» Улибишева (написаної по-французьки). З музичних творів Лароша визначаються увертюра до опери «Кармозіна» та симфонічне Allegro. Обидва твори були виконані в симфонічних зборах Імператорського Російського музичного товариства.

Посилання[ред.ред. код]