Лауреат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лавреат (від лат. laureatus — увінчаний лаврами) — особа, якій присуджена державна чи міжнародна премія за видатні заслуги, досягнення в літературі, техніці, науці тощо, а також переможець конкурсів (переважно творчих).

Історія[ред.ред. код]

Термін «лавреат» виник у Стародавній Греції, де почесним вінком з гілок лавру нагороджувалися переможці будь-яких змагань. Аналогічний звичай існував у Стародавньому Римі. Звичай нагороджувати переможців лавровим вінком зберігся досі.

У середньовіччі в багатьох країнах Західної Європи термін «лавреат» вживався у тому ж значенні. Наприклад, у 1341 році римський сенат і Паризький університет присудили титул лавреата італійському поетові Ф. Петрарці.

У СРСР лавреатами називали осіб, яким присуджено Ленінську премію, Державну премію СРСР та союзних республік, а також переможців всесоюзних і республіканських конкурсів музикантів, майстрів естради, художнього слова, спортивних змагань.

Див. також[ред.ред. код]