Лауреат
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2014) |
Лауреáт, лавреáт[1] [2](від лат. laureatus — увінчаний лаврами) — особа, якій присуджена державна чи міжнародна премія за видатні заслуги, досягнення в літературі, техніці, науці тощо, а також переможець конкурсів (переважно творчих).
Історія[ред. | ред. код]
Термін «лавреат» виник у Стародавній Греції, де почесним вінком з гілок лавру нагороджувалися переможці будь-яких змагань. Такий же звичай існував в Стародавньому Римі. Звичай нагороджувати переможців лавровим вінком зберігся досі.
У середньовіччі в багатьох країнах Західної Європи термін «лауреат» вживався в тому ж значенні. Наприклад, в 1341 році римський сенат і Паризький університет присудили титул лауреата італійському поетові Ф. Петрарці.
В Україні власне термін лавреат (лавреатка) появився після введення харківського правопису 1928 року.
У СРСР лавреатами називали осіб, яким присуджено Ленінську премію, Державну премію СРСР і союзних республік, а також переможців всесоюзних і республіканських конкурсів музикантів, майстрів естради, художнього слова, спортивних змагань.
В Україні лавреатами називають осіб, яким присуджено Державну премію України, або які стали переможцями всеукраїнських творчих конкурсів.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Святослав Караванський. «Практичний словник синонімів української мови». — К.: Кобза, 1993. — 469 с. — ISBN 5-87274-050-6
- ↑ Український правопис 2019 року. Вікіпедія (uk). 2019-10-15. Процитовано 2019-10-22.
Посилання[ред. | ред. код]
|
