Лебапський велаят
| Лебапський велаят | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
Lebap welaýaty | |||||
|
| |||||
| 16 етрапів, 4 міста | |||||
| Адм. центр | Туркменабат | ||||
| Країна |  Туркменістан
| ||||
| |||||
| Номерний знак | LB | ||||
| Офіційна мова | туркменська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1169,1 тис. (2002 р.) | ||||
| - густота | 12,5 чол./км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 93,8 тис. км² км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||||
| Дата заснування | 14 грудня 1992 | ||||
| хякім | Чашаєв О. | ||||
| Вебсайт | lebap.gov.tm | ||||
| Код ISO 3166-2 | TM-L | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Лебапський велаят — адміністративна одиниця на сході Туркменістану. Створена 1992 року на території колишньої Чарджоуської області.
Адміністративнім центром є Туркменабат.
Поділяється на 10 етрапів та 1 місто з правами етрапу (в дужках подано райцентр):
- м. Туркменабат
- Дарганатинський (місто Дарганата)
- Довлетлі (місто Достлук)
- Дяневський (місто Дянев)
- Керкинський (місто Керкі)
- Койтендазький (місто Койтендаг)
- Саятський (місто Саят)
- Чарджевський (смт Чарджев)
- Фарапський (місто Фарап)
- Халацький (місто Халач)
- Ходжамбазький (місто Ходжамбаз)
Стратегію розвитку економіки регіону визначають значні запаси мінеральної сировини, багаті земельні та водні ресурси. Провідна роль належить галузям паливно-енергетичного комплексу, частка яких становить 35,5 % від промислового виробництва регіону. Основні із таких галузей — нафтопереробна та газовидобувна, які представлені такими гігантами як Сейдинський НПЗ та Наїпський комплекс з випуск зрідженого газу. Хімічна промисловість орієнтується на випуск добрив із місцевої сировини.
По виробництву бавовнику (34,1 %) та шовкових тканин (90,2 %) велаят займає перше місце. 67,7 % займає тваринництво. Розвинуте каракульське вівчарство.
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Туркменістану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||
| |||||