Марийський велаят
| Марийський велаят | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
Mary welaýaty | |||||
|
| |||||
.jpg) | |||||
| Головна соборна мечеть — Гурбангули Ходжи | |||||
| 12 етрапів, 2 міста | |||||
| Адм. центр | Мари | ||||
| Країна |  Туркменістан
| ||||
| |||||
| Номерний знак | MR | ||||
| Офіційна мова | туркменська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1291,8 тис. (2002 р.) | ||||
| - густота | 14,9 чол./км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 86,8 тис. км² км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||||
| Дата заснування | 14 грудня 1992 | ||||
| хякім | Джумагилиджов А. | ||||
| Код ISO 3166-2 | TM-M | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Мари́йський велая́т (туркм. Mary welaýaty) — адміністративна одиниця на південному-сході Туркменістану. Створена 1992 року на території колишньої Марийської області.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Поділяється на 12 етрапів та 2 міста
- м. Мари
- м. Байрамали
- Байрамалинський етрап
- Векілбазарський етрап
- Каракумський етрап
- Серхетабатський етрап
- Йолотенський етрап
- Марийський етрап
- Мургапський етрап
- Огузханський етрап
- Сакарчагинський етрап
- Тагтабазарський етрап
- Туркменгалинський етрап
Економіка[ред. | ред. код]
У велаяті розвинуті наступні види промисловості: виробництво електроенергії, завод мінеральних добрив, текстильні та трикотажні фабрики та ін. В місті Мари був збудований перший в країні цукровий завод. Важливою галуззю Марийського велаяту є тваринництво та землеробство. Промисловість займає 25,58 %, сільське господарство — 23,5 %.
Історія[ред. | ред. код]
Марийські історики називають територію Туркменістану «археологічним раєм» завдяки пам'яткам, які знаходять на руїнах стародавніх міст. Цей велаят займає особливе місце в цьому плані.
Стародавній Мерв — основна видатна історична пам'ятка велаяту. В місті збереглося багато пам'яток колишніх епох.
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Туркменістану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||
| |||||