Левицький Осип

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осип Левицький
 Сотник
Загальна інформація
Народження 21 грудня 1886(1886-12-21)
с. Нижній Вербіж, нині Коломийський район, Івано-Франківська область
Смерть 11 червня 1973(1973-06-11) (86 років)
м. Форт-Вейн, США США
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Польща Польща
США США
Військова служба
Приналежність Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Польща Польща
США США
Рід військ  УГА
Війни / битви Українсько-польська війна
Командування
начальник «Пресової кватири» НКГА УГА

Осип Левицький (21 грудня 1886, с. Нижній Вербіж, нині Коломийський район, Івано-Франківська область — 11 червня 1973, м. Форт-Вейн, США) — український військовий та громадський діяч, начальник «Пресової кватири» НКГА УГА.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 грудня 1886 в селі Нижній Вербіж Коломийського повіту у сім'ї священника.

Навчався у Коломийській українській гімназії з 1898 по 1902 та Академічній гімназії у Львові з 1902 по 1905. Продовжив навчання у Львівському університеті (1905-1909) та університеті Грацу (1913).

У 1914 році у складі армії Австро-Угорщини воював на Східному та Італійському фронтах. В 1917 старшина розвідки на Буковині.

Після підписання Берестейського миру служив ад'ютантом і перекладачем австрійського військового аташе у Києві. Перекладав на переговорах із Симоном Петлюрою та Павлом Скоропадським.

У перших місяцях постання ЗУНР призначений коменданом Рогатинського повіту. Згодом у складі УГА обіймав посаду начальника «Пресової кватири» НКГА УГА. Брав участь у переговорах командування УГА з представниками Добровольчої армії у селі Зятківці

З 1920 року працював учителем, а протягом 1934-1939 директор української гімназії у Станиславові. Активний оргнаізатор Пласту, редактор часопису «Український пластун» протягом 1920-1924.

Під час Другої світової війни управитель дівочої школи у Кракові, а згодом директор української гімназії у Криниці та Відні.

В еміграції[ред. | ред. код]

З 1948 року проживав у Зальцбургу, працював вчителем української гімназії.

У 1949 році переїхав до США, проживав у Чикаго, був організатором українознавчої школи при церкві Св. Миколая. Обіймав також посаду інспектора шкільної ради УККА у штатах Іллінойс, Мічиган та Огайо.

Помер 11 червня 1973 року у місті Форт-Вейн, штат Індіана.

Праці[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]