Коломийський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коломийський район
Coat of Arms of Kolomyisky raion in Ivano-Frankivsk oblast.gif Flag of Kolomyisky raion in Ivano-Frankivsk oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2623200000
Утворений: 17 січня 1940
Населення: 97 420 (на 1.01.2019)
Площа: 1000 км²
Густота: 100.8 осіб/км²
Тел. код: +380-3433
Поштові індекси: 78200—78294
Населені пункти та ради
Районний центр: Коломия
Селищні ради: 3
Сільські ради: 47
Смт: 3
Села: 78
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Верещинського, 17, 4-70-30
Вебсторінка: Коломийська РДА
Коломийська райрада
Голова РДА: Печенюк Нестор Євгенович
(перший заступник голови)[1]
Голова ради: Дячук Роман Васильович
Мапа

Commons-logo.svg Коломийський район у Вікісховищі

Коломи́йський райо́н — район України у центрі Івано-Франківської області. Районний центр: Коломия. Населення становить 100 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1000 км². Район утворено 17 січня 1940 року. Має три селища і 80 сіл.

Географія[ред. | ред. код]

Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1026 км².

Тисменицький район Тлумацький район
Надвірнянський район Городенківський район
Косівський район Снятинський район

Вигідне географічне розташування, зосередження у районі особливих природних ресурсів зі своєрідною флорою і фауною передгірних районів Карпат, сприятлива екологія, велика кількість пам'яток архітектури різних стилів та епох, приміська заповідна зона, збережені культурні традиції предків, відомі мистецькі осередки і мистецько-фестивальний імідж, а також історична спадщина без сумніву визначають Коломийщину як привабливий туристичний об'єкт.[джерело?]

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний — Княждвірський тисовий гай. Княждвірські ліси — привабливий куточок Карпатського передгір'я, найбільший тисовий заповідник в Україні.

  • Ботанічні заказники:

Княждвірський (загальнодержавного значення).

  • Гідрологічні заказники:

Ріка Пістинька з прибережною смугою.

  • Ботанічні пам'ятки природи:

Горіх сірий, Дуб Івана Франка, Дуб Карпінського, Магнолія.

  • Геологічні пам'ятки природи:

Ковалівське буровугільне родовище.

  • Заповідні урочища:

Кропивець, Облоги, Над станами, Під горою-1, Під горою-2, Плоски-1, Плоски-2, Стайки, Станіславівка, Толока, Чимшори, Шепарівський ліс.

  • Дендрологічні парки:

Дендропарк, Парк (Коломия).

Історія[ред. | ред. код]

На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт. Отинія (XIII ст.) — головний опорний пункт під час селянського повстання під проводом С.Височана (1648); смт. Печеніжин (XIV ст.) — місце народження О.Довбуша (1700—1745), керівника руху опришків на Покутті, с. Коршів (в письменних джерелах згадується вперше у 1434 році).

Район утворено 17 січня 1940 року.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. до Коломийського району передані сільські ради:

6 червня 1957 р. до Коломийського району приєднано частину Печеніжинського району, 11 березня 1959 р. — частину Коршівського району, 30 грудня 1962 р. — Отинянський і Заболотівський райони та частини Городенківського, Ланчинського і Яблунівського районів, натомість частина Коломийського передана до Косівського.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.[2]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні ради та 47 сільських рад, які об'єднують 83 населені пункти та підпорядковані Коломийській районній раді. Адміністративний центр — місто Коломия, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[3].

Економіка[ред. | ред. код]

В економіці району провідне місце займає сільське господарство.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 49 552 11 278 8082 15 256 9690 5095 151
Жінки 56 384 10 783 7936 14 786 11 759 10 358 762


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 105272 99,37 %
росіяни 396 0,37 %
поляки 87 0,08 %
молдовани 40 0,04 %
білоруси 37 0,03 %
інші 108 0,10 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 105456 99,54 %
російська 380 0,36 %
молдовська 27 0,03 %
білоруська 24 0,02 %
польська 13 0,01 %
інші 40 0,04 %

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коломийського району було створено 83 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,51 % (проголосували 58 245 із 80 323 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,81 % (37 164 виборців); Юлія Тимошенко — 17,77 % (10 352 виборців), Олег Ляшко — 9,38 % (5 465 виборців), Анатолій Гриценко — 4,03 % (2 349 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.[6]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам'ятки архітектури, що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих будівельних матеріалів. Найважливіші й найдавніші з них — костел бернардинів, келія монастиря і надбрамна дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у Великій Кам'янці; дзвіниця XVIII ст. і школа-дяківка в Печеніжині; церква Вознесіння Господнього у Струпкові; церква св. Юрія та дзвіниця в Баб'янці; костел — пам'ятка готичної архітектури в Отинії. А чого лише вартує перлина дерев'яної архітектури — Благовіщенська (або Спаська) церква в Коломиї, збудована в 1587 році і відома ще й своїм чудовим іконостасом і дзвіницею.

Персоналії[ред. | ред. код]

Коломия завжди була важливим політичним і культурним центром. З містом пов'язана діяльність Івана Франка (1856—1916), М.Павлика (1853—1915), О.Терлецького (1850—1905).

У Коломиї жили і працювали: український педагог і громадський діяч Й.Кобринський (18 8-1901) — засновник музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, син Івана Франка — Петро Франко (1890—1941), художник Я.Пстрак, поет Ю.Шкрумеляк, письменниця Ірина Вільде. Тут народився відомий український композитор, народний артист України Анатолій Кос-Анатольський.

У Коломийській гімназії вчилися майбутні письменники, громадські діячі Василь Стефаник (1871—1936), Марко Черемшина (1874—1927), Мирослав Ірчан, Петро Козланюк.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 16 вересня 2019 року № 324/2019-рп «Про звільнення Л.Глушкова з посади голови Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області».
  2. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  3. Адміністративно-територіальний устрій Коломийського району на сайті Верховної Ради України
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. 
  5. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2019-02-15. 
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-02-13. 

Посилання[ред. | ред. код]