Леві Іцхак з Бердичева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леві Іцхак бен Меїр з Бердичева
їд. לוי יצחק בערדיטשעווער
Народився близько 1740[1]
Гусаків, Руське воєводство, Річ Посполита Річ Посполита
Помер 1810(1810)
Бердичів, Україна[2]
Поховання Бердичів
Підданство Річ Посполита Річ ПосполитаРосійська імперія Російська імперія
Діяльність рабин, музикант
Вчителі Дов Бер
Відомі учні Абрам Давид бен Ашер Аншел Варман, Yisroel Hopsztajnd і Q6040270?
Конфесія юдаїзм
Батько Меїр
Мати Сара Сосья
У шлюбі з Перл[3]
Автограф LYberdichev.jpg

Новий мавзолей Леві Іцхака на старому еврейському цвинтарі в Бердичеві. Фото 2014 року

Леві Іцхак бен Меїр з Бердичева (1740, Гусаків, Галичина — 1810, Бердичів) — один з найбільших хасидських цадиків кінця XVIII — початку XIX століть, який отримав при житті популярність як Бердичівський раббі. Учень Дов Бера з Межирича, прозваного Великим Магідом, розповсюджувач і прижиттєво визнаний лідер хасидизму на Волині, шанований як святий. Обіймав місце рабина в Ґміна Ричивул (Польща), Желєхув, Пінську та Бердичеві. Фундаментальна праця Бердичівського раббі «Кдушат Леві» (Святість Леві) справила значний вплив на хасидські погляди і єврейську культуру, понині не втратила своєї актуальності і належить до числа найбільш популярних творів з класичної бібліотеки хасидизму.

Біографія[ред. | ред. код]

Рік народження — 1740 — наводиться імовірно, оскільки точна дата народження достеменно не відома[4]. Походив з родини потомствених рабинів. Батько Леві Іцхака, Гаон рабі Меїр, був рабином міста Гусакова[1], а мати, рабанн Сара Сосьья (або Сасья)[К 1], вела генеалогію від Махарши[5][6].

Відомості про діяльність святого рабі Шмелка з Нікольсбург, учня Баал Шем Това, спонукали Леві Іцхака всупереч бажанням тестя і інших родичів дружини до знайомства з новим рухом хасидизму[7]. Незабаром раббі Шмелка познайомив Леві Іцхака з Магідом (Дов-Бером з Межирича). Леві Іцхак тісно зблизився з Магідом, став його учнем[8] і «став ревним послідовником хасидизму»[9]. Після смерті вчителя оселився в [Пінську, де в 1771 році був обраний міським рабином[9]. Після того як в 1772 році Віленський Гаон оголосив хасидам херем (відлучення), відкрилася «єресь» рабина Леві Іцхака, і він був змушений покинути Пінськ[9]. Однак довгий час ортодоксальні рабини (литваки) не давали Леві Іцхаку спокою, і, врешті-решт, в 1785 році через конфлікти з мітнагдім він був змушений переїхати до Бердичева, де був міським рабином до кінця своїх днів і «став визнаним главою волинських хасидів»[9]. Втім, в Єврейської Енциклопедії Брокгауза і Ефрона Бердичівський раббі визначався як «один з ватажків волинських хасидів»[9]. По лінії матері І. А. Ефрон був правнуком Еліяху бен Шломо Залману.

Завдяки своїм молитвам, в яких невпинно просив Бога надмірно не гніватися на євреїв, отримав в народі прізвисько «санегорам шел Ісроель» (або «санегор шель Ісраель» — заступник Ізраїлю, тобто єврейського народу)[10]. Збереглася написана Бердичівським цадиком молитва «Каддіш раббі Леві Іцхака», в якій сам Бог призивається на суд за суворе ставлення до євреїв[1]. У всьому намагався бачити тільки хорошу сторону, «прагнув виправдати навіть тих, хто завдавав йому зло»[10], пропонуючи молитися навіть за своїх ворогів. Підтримував близькі стосунки з р. Нахманом з Брацлава. У 1802 році скликав збори російських рабинів для обговорення становища євреїв. У 1807 році почав закликати жертвувати гроші на російську армію для боротьби з Наполеоном. Є автором молитви на ідиш в моцаей шабат (кінець суботи), яку читають багато ашкеназі євреї.

Oheль р. Леві Іцхака з Бердичева на старому єврейському цвинтарі в Бердичеві. Фото 2002 року

Мартін Бубер писав: «Раббі Леві Іцхак, рабин з Бердичева, найоригінальніший з учнів Магід і найбільш близький з них до простих людей цадик, був повною протилежністю раббі Елімелеху»[11], — і вказував, що Леві Іцхак помер в 1809 році[12]. Рав Олександр Кац призводить дату смерті 25 тішрея 5570/1809 року[10], а Яків Доктор — 25 тішрея 1810 року[13]. Після смерті р. Леві Іцхака в Бердичеві більше не було міського рабина[1]: «Громада не могла знайти нікого, хто був би гідний зайняти його місце»[14].

Усипальниця Бердичівського раббі страждала від актів вандалізму[15]. Місце поховання святого Леві Іцхака на старому єврейському кладовищі в Бердичеві привертає паломників-хасидів і відвідується євреями з багатьох країн світу.

Вчення[ред. | ред. код]

З книг Леві Іцхака до наших днів дійшла лише одна робота — «Кдушат Леві» (Перші видання: Славута, 1798; Жовква, 1806)[1]. Ця праця містить положення багато в чому повторюють вчення раббі Дов-Бера з Межирича[9]. Подібно Беру, він вважає, що спілкування з Богом досягається молитовним екстазом, але опис цього екстатичного стану яскравіший, ніж у Бера. «Подібно Беру, Леві Іцхак Бердичівський відводить центральне місце цадика, тому, хто досяг вищого ступеня спілкування з Богом і» думкою зникає в Ньому" . За клопотанням цадиків запобігають зумовлені лиха, бо цадик може скасувати вирок Бога; цадик не владний тільки над тими Господніми приписами, які спрямовані на добро людей. У такі часи, коли цадиків мало або вони за своєю недосконалості не в силах скасувати вироки Бога, людям доводиться погано, бо світ управляється тоді законом, а не милосердям. Цадик не повинен, однак, пишатися своєю могутністю, бо він є тільки каналом, через який виливається Божа доброта "[9].

Згідно С. А. Городецькому, система Бердичівського цадика ґрунтувалася на характерній хасидизму ідеї універсального єдності Бога і світу: «Творець створив все. І Він теж все! .. Він цілісний і обіймає всесвіт. <…> Нескінченний містить в собі всі світи і всі щаблі творіння. Немає такої речі на землі, будь то людина, тварина або неживий предмет, яка могла б сказати про себе: „я“, бо „я“ в ній — це Бог, а не вона … Все її життя, всі властивості — це частка Бога в ній»[16]. Леві Іцхак вважав, що Бог не закінчив свого творіння: «Кожна мить Він творить … Він безперервно оновлює природу і у кожної миті вливає сили в свої творіння, в усі світи»[16].

Цитуючи Бердичівського раббі, С. А. Городецький писав, що два атрибути Бога Леві Іцхак називає «двома модусами: близькості і дальності»: "З одного боку, розум нам підказує: Він — Нескінченний, Він — початок всіх початків, і жодна думка не може Його осягнути. Тут Бог нескінченно далекий від нас. З іншого ж боку, віруючий повинен знати, що Бог близький до нас, він всередині нас самих. Він наповнює всі світи і обіймає усі світи, немає місця вільного від Нього, бо сповнений світ слави Його "[16].

Ім'я, прізвище і сім'я[ред. | ред. код]

У 10 томі Єврейської Енциклопедії Брокгауза і Ефрона від 1911 року Бердичівський раббі значиться як Леві Ісаак бен-Меїр з Бердичева. Згідно Мартіну Буберу Бердичівський раббі іменував себе як Леві Іцхак бен Сара[17]. Бубер описав епізод про отримання ним «прізвища» Дербаремдікер, яку чиновник через незнання значення слова на ідиш сприйняв як відповідь і зафіксував в документах після царського указу про обов'язкове присвоєння прізвищ[18]. Незважаючи на те, що Рав Олександр Кац повне ім'я цадика представляє як рабі Леві-Іцхак бар Меїр Дербаремдікер[10], на думку редакторів Електронної єврейської енциклопедії, часте звернення до Творця під час молитви на ідишдер Баремдікер (милосердний) стало прізвищем нащадків Леві Іцхака бен Меїра згідно з переказами[1].

  • Прямі нащадки: Абрам Львович Дербаремдікер, Марк Львович Дербаремдікер і Ян Львович Дербаремдікер.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ЭЕЭ
  2. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120890887 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Бубер, 2009, с. 249, Молитва дружини
  4. Біграфія, Спустився з небес
  5. Доктор, 2008, Из жизни праведника
  6. Біографія, Спустився з небес
  7. Доктор, 2008, Початок нового шляху
  8. Біографія, Під покровом Шехіни
  9. а б в г д е ж Бердичівський, Леві Іцхак // «Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона». — 1908—1913. (рос.)
  10. а б в г Кац
  11. Бубер, 2009, с. 49, Введение
  12. Бубер, 2009, с. 46, Введення
  13. Доктор, 2008, Кончина
  14. Бубер, 2009, с. 267, З того часу
  15. Леві-Іцхак бар Меїр Бердичівський. Мій Бердичів. Процитовано 2016-07-12. 
  16. а б в Городецький, 1909
  17. Бубер, 2009, с. 246, Для Ізраїлю
  18. Бубер, 2009, с. 256, Прізвище

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «К», але не знайдено відповідного тегу <references group="К"/>, або ж бракує закриваючого </ref>