Лелик Петро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Лелик
Народився 1960
Лосяч, Борщівський район, Тернопіль. обл., Українська РСР, СРСР
Помер 3 лютого 2013(2013-02-03)
Київ, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність радник голови КМУ, керівник аналітичного центру при Призедентові України Л.Кучмі
Відомий публіцист, політолог, аналітик
Конфесія православний
Дружина Надія Степула
Діти Анастасія, Яна


Петро Лелик, (нар. 1960 року на Тернопільщині — † 3 лютого 2013 р. у Києві) — український політолог, радник прем'єр-міністра Л.Кучми (1992–1993), керівник аналітичного центру при президентові України Л.Кучмі (1994–2004), автор багатьох публікацій.

Біографія[ред.ред. код]

У 1987 році опублікував у співавторстві з Андрієм Лазарчуком російськомовну статтю «Голем хочет жить», у якій критично аналізувалося походження і становлення радянського адміністративно-господарського апарату. З огляду сучасності у тій статті не були враховані усі вагомі обставини і тому висновки й рекомендації вийшли хибними.

1989–1990 рр. — довірена особа на виборах у ВР УРСР відомого дисидента В.Чорновола.

1990–1992 пацював в обласній раді Львівської обл.

1992–1993 рр. — радник премєр-міністра Л.Кучми.

1994–2004 рр. — керівник аналітичного центру при президентові України Л.Кучмі.

Після Помаранчевої революції був усунутий з займаної посади але продовжував займатися політологією і публіцистикою. «Критикував» «помаранчевих» керівників держави В.Ющенка, Ю.Тимошенко і A.Яценюка (останнього порівнював з царевбивцею Я.Свердловим[1])… за відсутність державного мислення, за дріб'язковість і за допущення в Україні панування олігархату «Великого базару» і практики соціал-дарвінізму. Після приходу до влади В.Януковича передбачав ще один Майдан («другу українську революцію» організовану іноземцями з метою розколу України[2]), що і справдилося у листопаді-грудні 2013 року у вигляді Євромайдану.

Головним завданням української держави в сучасних умовах він вважав «усунення великого капіталу від влади і припинення практики соціал-дарвінізму».[3]

Раптово помер 3 лютого 2013 року у 52-річному віці.

Публікації[ред.ред. код]

  • Голем хочет жить (1987) (рос.)
  • Зимбабве как национальная мечта — 1 (2009) (рос.)
  • Зимбабве как национальная мечта — 2 (2009) (рос.)
  • Країна загального режиму — 1 (2011)
  • Країна загального режиму — 2 (2011)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Петр Лелик Зимбабве как национальная мечта — 2
  2. Лелик ПетроКраїна загального режиму — 1
  3. Петр Лелик Зимбабве как национальная мечта — 2