Лосяч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Лосяч
Костел святого Антонія
Костел святого Антонія
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський
Рада/громада Лосяцька сільська рада
Код КОАТУУ 6120884701
Locator Dot2.gif
Розташування села Лосяч
Основні дані
Населення 1082 (2014)
Територія 4.395 км²
Густота населення 284.87 осіб/км²
Поштовий індекс 48710
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°54′55″ пн. ш. 26°04′46″ сх. д. / 48.91528° пн. ш. 26.07944° сх. д. / 48.91528; 26.07944Координати: 48°54′55″ пн. ш. 26°04′46″ сх. д. / 48.91528° пн. ш. 26.07944° сх. д. / 48.91528; 26.07944
Середня висота
над рівнем моря
282 м
Водойми річка Циганка
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Скала-Подільська
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 48710, с. Лосяч
Сільський голова Бурлак Марія Михайлівна[1]
Карта
Лосяч is located in Україна
Лосяч
Лосяч
Лосяч is located in Тернопільська область
Лосяч
Лосяч

Ло́сяч — село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. Центр сільради.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.

Населення — 1249 осіб (2003).

Через село пролягає автодорога Бучач — Чортків — Скала-Подільська (Т 2001), недалеко Кам'янець-Подільський. На околиці села бере початок річка Циганка. Поблизу села розташований хутір Під Лісом.

Відоме неоготичним костелом святого Антонія.

Географія[ред.ред. код]

Лосяч розташований на Придністровській рівнині — південній частині Подільської височини у культурно-історичному регіоні Західне Поділля.

Село розташоване на правому березі річки Циганка (ліва притока Нічлави, басейну Дністра). Через село проліг автошлях Бучач-Скала-Подільська. Розташоване на відстані 362 км від Києва, 79 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від районного центру міста Борщів.

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Давидківці Чорнокінецька Воля Дубівка, Босири Rose des vents
Тарнавка, Давидківці N Збриж
W    Лосяч    E
S
Грабівці, Пилатківці Бурдяківці, Гуштин

У 2014 році в селі було 362 двори.

На захід від Лосяча розташований Старий ліс, поблизу — грабовий ліс Зруб.

Мікротопоніми[ред.ред. код]

Поля навколо села: На морґах, На довгих гонях, Від кіпців, За мостом, На гірчицях, На криках, Коло керничок, Коло Гамалея, На глибокій долині, На дубках, За кадовбою, На ставках, За дубиною.

Західну частину Лосяча називали Мазурівка, східну — Липихівка.

Історія[ред.ред. код]

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Назва походить від зарослів лози, в яких нібито ховались жителі давнього містечка під назвою Рогізна від турків і татар. Залишки цього селища розташовані в урочищі Глибока Долина. І досі там знаходять сліди життя людей. Село ділиться умовно на дві частини: Мазурівка і Липихівка, є 6 вулиць.

Польський період[ред.ред. код]

Відоме від 13 ст.

До кінця 18 століття — у складі Речі Посполитої. До поділів Речі Посполитої (1793) село належало до Скальського староства Червоногородського повіту Подільського воєводства. Протягом 16721699 років територія села, як і все Поділля, було в складі Османської імперії. Адміністративно підпорядковувалося Чортківській нахії Кам'янецького ейялету Подільського пашалику.

Австрійський період[ред.ред. код]

У 19 столітті маєтком у селі володіли, зокрема, Артур, Аґенор Ґолуховський. За гроші родини Ґолуховських наприкінці XIX століття у селі збудовано костел Святого Антонія Падуанського (за різними версіями 1889 рік; 1896–1906 рр.).

В селі діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооператива.

Перша світова війна[ред.ред. код]

Друга світова війна[ред.ред. код]

Від 8 липня 1941 р. до 4 квітня 1944 р. — під нацистською окупацією. У роки німецько-радянської війни 65 сільчан воювали в Червоній армії; 20 загинули, 28 пропали безвісти.

У період національно-визвольної боротьби загинули жителі Лосяча — члени ОУН і її симпатики та вояки УПА: Михайло Гоцак («Ворон», «Морозенко»; 1923–1946), Микола («Нечай»; 1924–1946) і Петро (1926–1947) Лихи, Михайло Митник («Ворон»; 1927 р. н.-дата смерті невідома), Михайло Свинарчук (1925-помер в ув'язненні 1948), Йосип Скочиляс (1927–1944). Серед 17 репресованих і реабілітованих осіб — священик Михайло Бойко (1891 р. н., засуджений 1951 р. на 25 років ВТТ).

21 березня 1945 р. на околиці Лосяча загін повстанців (40 вояків) під командуванням «Бистрого» розгромив загін енкадебістів чисельністю 120 осіб.

До Другої світової війни значну частину мешканців Лосяча становили поляки. У 1946 році радянська та польська комуністична влада депортувала в Лосяч родини українців із Надсяння.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року у селі мешкало 1 252 особи. Мовний склад населення села був таким[2]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,52
російська 0,32
польська 0,08
білоруська 0,08

У 1938 році в селі мешкало 1960 осіб. Національний склад населення був таким:

українці (%) поляки (%) євреї (%)
1080 (55,1%) 800 (40,8%) 80 (4%)

Релігія[ред.ред. код]

У селі є 3 релігійні громади: УПЦ КП, УГКЦ та РКЦ. Вірні УПЦ КП належать до парафії Воздвиження Чесного Хреста. Громада УГКЦ належить до парафії Воздвиження Чесного Хреста, офіційно складається з 40—50 родин..

У 2012 році в селі правили священики:

  • УГКЦ — о. Василь Германюк
  • УПЦ КП — о. Степан Мазурик
  • РКЦ — о. Володимир Строгуш

Політика[ред.ред. код]

У 2015 році село увійшло до Скала-Подільської обєднаної територіальної громади. У червні 2016 року старостою села обрана Кійовська Галина Юріївна.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

У селі є пам'ятки архітектури та історії:

Освіта[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступенів (директор — Шупенюк - живе в с.Нивра) та дитячий садок «Дзвіночок».

У селі працює бібліотека.

Культура[ред.ред. код]

У селі є Будинок культури (директор — Кирилюк Йосип).

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Працює фельдшерсько-акушерський пункт.

Економіка[ред.ред. код]

У селі є:

пилорама

  • Цегельний завод;
  • Млин.

Земельні паї орендує ПАП «Дзвін» (с. Бурдяківці).

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Гарасимів Михайло Ярославович— громадський діяч.
  • Гузела Михайло Васильович — вчений-правознавець, адвокат.
  • Лелик Петро Васильович— політолог.
  • герой соціалістичної праці В. Шпикалюк.(жив і працював у селі, займався вирощуванням тютюну)

Пов'язані із селом[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

* Łosiacz, wś w pow. borszczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. (пол.) — S. 731-732. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]