Лимонна акула атлантична

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лимонна акула атлантична
Lemon Shark off the Coast of Naples, Florida, May 1987.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes)
Родина: Сірі акули (Carcharhinidae)
Рід: Лимонна акула (Negaprion)
Вид: Лимонна акула атлантична
Біноміальна назва
Negaprion brevirostris
(Poey, 1868)
ZitronenhaiWorld.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Negaprion brevirostris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Negaprion brevirostris
EOL logo.svg EOL: 994845
ITIS logo.svg ITIS: 160433
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7821
Fossilworks: 288152

Лимонна акула атлантична (Negaprion brevirostris) — акула роду Лимонна акула родини Сірі акули. Інші назви «звичайна лимонна акула» та «короткоморда гострозуба акула».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина сягає 340 см завдовжки та 180 кг. Голова широка, масивна. Морда дещо коротка. Паща доволі велика. Очі дуже великі. Великі очі на широкому рилі не допомагають хижачці краще орієнтуватися — у цього виду поганий зір, проте електроімпульсні рецептори в носі не дадуть нічому живому непоміченим піти з місця полювання жовтих акул. У цієї акули є п'ять зябрових щілин з кожного боку і зазвичай немає бризгальца. За іншим є типовим видом свого роду.

Верхня частина лимонної акули жовтувато-коричневого (рідше темно-коричневого до темно-сіро-коричневого, а іноді і рожевого) кольору, живіт від світло-жовтого до білого.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Воліє бухти дрібної та середньої глибини, рифи, водні шляхи та естуарії. Зустрічається на глибині до 90 м. Забарвлення допомагає їй маскуватися на піщаних мілинах. Активна вночі. Молоді акули утворюють невеликі зграї і живуть в мангрових болотах біля узбережжя для захисту від старших родичів та інших хижаків, щоб уникнути їх. Живиться переважно рибами. Дрібні особини — великими рибами. Чим більше стає акула, тим більшу здобич вона вибирає. Основну масу їжі складають костисті риби (близько 80 %) та молюски. Дорослі особини здатні нападати на невеликих акул і морських птахів.

Доросла жіноча особина досягає статевої зрілості приблизно на 12-15 році життя. Це живородна акула. Має жовтковий мішок. Виношування немовлят триває 1 рік. Самиця народжує лише в безпосередній близькості суші. Самиця народжує до 10 акулят, може народжувати лише кожен другий рік через існуючу у них паузу розмноження. Акулята ростуть дуже повільно. Збільшення довжини акулят за перший рік життя складає всього лише 10-15 см.

Вони є небезпечною для людей. Вона включена в перелік акул, які нападають на людей. Ця акула є об'єктом комерційного вилову. З плавців акули готується юшка, високо цінується м'ясо та шкіра. До того ж атлантична лимонна акула чудово почуває себе у неволі, піддається тренуванню та має добру пам'ять.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у водах Мексиканської затоки і Карибського моря, а також на заході Атлантики від південної Бразилії до штату Нью-Джерсі (США). Найчастіше цих акул можна виявити в районі Карибського моря.

Джерела[ред.ред. код]

  • Kuno Sch. Steuben, Gerhard Krefft: Die Haie der Sieben Meere: Arten, Fangweise und sportlicher Fang, Paul Parey Verlag Hamburg und Berlin, 1989 (ISBN 3-490-44314-4)