Бризкальце (біологія)
Бри́зкальця (лат. Spiraculum) — видозмінена в процесі еволюції перша пара зябрових щілин більшості акул і всіх скатів, а також целакантових (вимерлі), осетроподібних і багатоперих риб. Вони слугують каналами для всмоктування води у ротову порожнину до зябер, де кисень, що міститься у воді, використовується для дихання.[1][2] Бризкальця розташовані між щелепною та під'язичною дугами, їх зовнішні отвори — на голові, позаду очей.
Багатопері риби використовують бризкальця для вдихання повітря; є припущення, що так дихали ранні тероподи[3].
У видів риб, що живуть на дні, вода для дихання майже виключно надходить через бризкальця, оскільки інакше вона постійно містила б мул і пісок. Бризкальця донних риб розташовані у верхній частині тіла, що дозволяє тваринам безперешкодно дихати навіть коли вони лежать на дні чи закопуються в пісок.[4]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тылик К. В. (2015). Общая ихтиология (рос.). Аксиос. с. 87—88. Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ Брызгальце // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- ↑ Jeffrey B. Graham, Nicholas C. Wegner, Lauren A. Miller, Corey J. Jew, N. Chin Lai, Rachel M. Berquist, Lawrence R. Frank, John A. Long (2014). Spiracular air breathing in polypterid fishes and its implications for aerial respiration in stem tetrapods. Nature Communications (англ.). 5: 3022. doi:10.1038/ncomms4022. ISSN 2041-1723. Процитовано 10 травня 2023.
- ↑ Will a Shark Drown if It Stops Moving?. HowStuffWorks (англ.). 9 червня 2008. Процитовано 13 травня 2023.
