Лисичанський нафтопереробний завод
| Тип | приватне акціонерне товариство |
|---|---|
| Форма власності | недержавна власність |
| Галузь | нафтова промисловість |
| Засновано | 16 грудня 2002, існує з 1976 |
| Штаб-квартира | вул. В. Сосюри, 371 (1А), Лисичанськ, Україна |
| Ключові особи | Бойко І. В. |
| Послуги | виробництво продуктів нафтоперероблення |
| Власний капітал | ~2 трлн грн |
| Холдингова компанія | «Роснефть» |
| Код ЄДРПОУ | 32292929 |
| lisnpz.com | |
ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (скорочено — ПрАТ «ЛИНІК») — другий за потужністю нафтопереробний завод України, який здатний переробляти 16 млн тонн нафти на рік. Розташований в Лисичанську, Луганська область.
Історія[ред. | ред. код]
Підприємство є наймолодшим з нафтопереробних заводів України, його перша черга збудована у жовтні 1976 року. Завод було орієнтовано на забезпечення темними нафтопродуктами ТЕЦ Донбасу, а також на задоволення потреб у світлих нафтопродуктах (бензині та дизельному паливі) Краснодарського і Ставропольського краю.
До початку 1990-х Лисичанський НПЗ відігравав провідну роль у вітчизняній нафтопереробці — у 1991 перероблено 23,7 млн т нафти, що досі є рекордним для заводу показником. Проте надалі обсяги переробки почали знижуватися, а заборгованість підприємства зростала. Так, у 1999 завод переробив усього 531 тис. т сировини.
У липні 2000 було укладено угоду про продаж контрольного пакету акцій (67,41%) ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» російській компанії ТНК. Зміна власника покращила ситуацію, і 2004 року завод переробив вже 6,6 млн т нафти. Сьогодні підприємство може переробити близько 8 млн т сировини на рік[1].
Наразі власником виробничих потужностей Лисичанського НПЗ є ПАТ «ЛИНИК», яке входить у групу компаній ТНК-BP в Україні. Постачання нафти здійснювалося нафтопроводом Самара — Лисичанськ, а також залізничним транспортом[2]. Станом на червень 2011 до 80% бензину та до 60% зрідженого газу, що вироблялася на заводі, прямувала на експорт, головним чином у Росію[3][4].
Компанія ТНК-BP, якій належить Лисичанський НПЗ, призупинила його постачання сировиною, і 15 березня 2012 року підприємство зупинилося на ремонт, після чого було виставлено на продаж. Серед його потенційних покупців називали Group DF Дмитра Фірташа і «ВЕТЕК» Сергія Курченка. Однак купівля ТНК-BP «Роснафтою» заблокувала продаж Лисичанського НПЗ. Раніше стало відомо про плани «Роснафти» відновити переробку на ЛиНІКу на початку 2014 року.[5] В наслідок бойових дій навколо підприємства у 2022 році виробничий майданчик значно пошкоджено, завод частково зруйновано.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ЗАО «ЛИНИК» [Архівовано 2 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Лисичанский НПЗ — ЛІГА:Досье [Архівовано 25 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «ЛИНИК» в июне отправил за рубеж 80% произведенного бензина [Архівовано 11 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «ЛИНИК» отправил на экспорт 60% июньских отгрузок LPG[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- ↑ "Роснефть" планує запустити в роботу Лисичанський НПЗ навесні 2014 року [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Україна має намір стягнути з російських власників Лисичанського НПЗ майже 1 млрд грн у порядку регресу [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||