Очікує на перевірку

Личова Катерина Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Личова Катерина Олександрівна
Екатерина Александровна Лычёва
Народилася10 червня 1974(1974-06-10) (50 років)
Москва, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР →
Росія Росія
Діяльністьакторка
посол доброї волі
Знання мовфранцузька
РодичіAnatoly Ignatyevd
IMDbID 0527947

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Личов.

Катерина Олександрівна Личова (рос. Екатери́на Алекса́ндровна Лычёва; також відома під скороченим ім'ям Катя; нар.. 10 червня 1974(19740610), Москва, СРСР) — радянська школярка, яка в дитинстві була «послом доброї волі» та відвідала в 1986 році США з «місією миру». Знялася в ряді радянських фільмів для дітей. Наразі підтримує Путіна та розв'язану ним війну "заради миру" та за "більш справедливий світ".[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батьки — наукові співробітники; всупереч розповсюдженим чуткам, не мали впливових родичів у структурах радянської влади. Ходили чутки, що серед знайомих сім'ї був один із керівників відділу пропаганди ЦК КПРС[2]. Дід з боку матері — актор Анатолій Ігнатьєв[3]. Катя Личова навчалася у московській спецшколі № 4 з поглибленим вивченням англійської мови (нині школа № 1260).

У 1988 році переїхала з сім'єю до Парижа. З 1995 року працювала у Паризькому центрі сприяння іноземним інвестиціям.

У 2000 році повернулася до Росії, працювала в Міністерстві праці та соціального розвитку РФ. З 2004 року — співробітник Федерального агентства з наукомісткої промисловості (за іншими даними — НП «Об'єднаний авіабудівний консорціум»). З 2005 по 2009 рік працювала віце-президентом ВАТ «АвтоВАЗ»[4]. Також працювала у Фонді сприяння розвитку малих форм підприємств у науково-технічній сфері[5].

У 2011 році пішла у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, народила доньку[4].

Місія миру

[ред. | ред. код]

Після загибелі в 1985 році Саманти Сміт, яка відвідала СРСР в 1983 році, її матір'ю Джейн і заснованою нею організацією « Діти як миротворці» (англ. Children as the Peacemakers) було запропоновано організувати візит у відповідь до США радянської школярки[6]. Вибір надали радянській стороні, поставивши лише дві умови: дівчинка повинна брати активну участь у боротьбі за мир і не бути старшою, ніж була Саманта на момент загибелі. Катя Личова була відібрана з кількох тисяч кандидатур. З 21 березня по 4 квітня 1986 року вона разом із американською школяркою із міста Сан-Франциско Стар Роу (англ. Star Rowe) здійснила поїздку по США з пропагандою миру, в ході якої відвідала кілька міст США[7] (Вашингтон, Нью-Йорк, Сан-Франциско), Штаб-квартиру ООН, Діснейленд, Центр управління польотами НАСА та зустрілася з президентом Рональдом Рейганом[6]. Поїздка широко висвітлювалася радянськими засобами масової інформації, і Катя стала відомою у Радянському Союзі, особливо серед школярів[8].

Робота в кіно

[ред. | ред. код]

У 1980-х роках Катя Личова знялася у низці фільмів:

  1. 1982 — Жива веселка — Катя
  2. 1984 — Сильна особа з 2 «А» — Зіна Горєлова, подруга Дмитра
  3. 1985 — Дитинство Бембі — маленька Фаліна
  4. 1986 — Лермонтов — Варенька Лопухіна в дитинстві (в титрах — Катя Личова)
  5. 1987 — Як вдома, як справи? — Наташа Мінаєва

У культурі

[ред. | ред. код]
  • На честь Саманти Сміт та Каті Личової названо різновид пряжі — Samantha-Katya pink[9].
  • 1986 року в СРСР був відомий анекдот: «Які три жінки найпопулярніші в Радянському Союзі? — Алла Пугачова, Катя Личова та Рая Горбачова» [10].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Катя Лычёва. С миссией мира. — М.: АПН, 1988. — 88 с.
  • Making Friends. Katya from Moscow and Star from San Francisco: Two Eleven-Year-Old Girls Discover America Together. — New York, 1987. — ISBN 0-8050-0641-9.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Екатерина Лычева, участник челленджа в поддержку Съезда ВОИР 12 апреля 2024. YouTube. ВОИР. 7 квітня 2024. Процитовано 12 вересня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Андрей Сидорчик (21 березня 2016). Девочка, которая хотела мира. Что плохого сделала Катя Лычёва?. aif.ru. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
  3. ↑ О судьбе смоленского актёра Анатолия Игнатьева, сыгравшего легендарного героя в кино (рос.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2018.
  4. ↑ а б Велигжанина, Анна (27 липня 2016). «Посол мира» Катя Лычёва родила дочь и стала затворницей. Комсомольская правда (рос.). Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  5. ↑ «Из-за увлечения дрифтом от меня отвернулись многие люди». Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  6. ↑ а б Как девочка Катя Лычева встретилась с Рейганом и пыталась помирить СССР и США. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
  7. ↑ Что стало с советским «голубем мира» Катей Лычевой. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 14 червня 2022.
  8. ↑ «Миссия мира» Кати Лычевой. Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
  9. ↑ Samantha-Katya Pink. Архів оригіналу за 28 лютого 2010. Процитовано 28 лютого 2010.
  10. ↑ Водолазская, 2000.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Личова_Катерина_Олександрівна&oldid=43485996