Лук'яненко Анатолій Петрович
| Лук'яненко Анатолій Петрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 24 червня 1959 (64 роки) | |||
| Громадянство |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| IMDb | nm0525746 | |||
|
| ||||
Анатолій Петрович Лук'яненко — радянський і український актор. Член Національної спілки кінематографістів України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 24 червня 1959 року в родині робітника. Закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1984). Помер 2021 року[1]
Фільмографія[ред. | ред. код]
Зіграв у фільмах: «Без року тиждень» (1982, т/ф, Михайло Шульга), «Які ж ми були молоді» (1985, Віктор Савченко), «Поїзд поза розкладом» (1985, Борис), «Женихи» (1985, Андрій), «Твоє мирне небо» (1985, епіз.), «До розслідування приступити» (1986), «Крижані квіти» (1986, Петро), «Виконати будь-яку правду», «Загін спеціального призначення», «Казка про гучний барабан» (1987), «Дорога до пекла» (1988), «Важко бути богом» (1989, епіз.), «Історія пані Ївги» (1990), «Імітатор» (1990), «Погань» (1990), «Проєкт „Альфа“» (1991), «Іван і кобила» (1992), «Прорив» (1992), «Пастка» (1993, мінісеріал), «Вперед, за скарбами гетьмана!» (1993), «Стамбульський транзит» (1993, слідчий Сотниченко), «Обережно! Червона ртуть!» (1995, прапорщик Дашкевич) та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Акторка Ольга Атанасова розповіла, що випадково дізналася про смерть батька через два роки. KP.UA (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |