Луцій Помпей Вопіск Гай Аррунцій Кателлій Целер
| Луцій Помпей Вопіск Гай Аррунцій Кателлій Целер | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | після 92 |
| Підданство | Римська імперія |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | латина |
| Посада | консул-суффект |
| Військове звання | легат |
| Термін | 77 рік |
| Попередник | Цезар Доміціан |
| Наступник | Децим Юній Новій Пріск |
| Рід | Аррунції Целери |
| Батько | Гай Аррунцій Целер |
| Мати | Кателлії |
| Діти |
Квінт Помпей Вопіск Гай Аррунцій Кателлій Целер Алій Сабін Помпея Целеріна |
Луцій Помпей Вопіск Гай Аррунцій Кателлій Целер (лат. Quintus Pompeius Vopiscus Gaius Arruntius Catellius Celer; ? — після 92) — державний діяч часів Римської імперії, консул-суффект 77 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з роду нобілів Аррунціїв, його гілки Целерів. Син Гая Аррунція Целера та Кателлії. Завдяки статкам та значущості родини розпочав швидку кар'єру. У 77—78 роках як імператорський легат-пропретор керував провінцією Лузітанія. Тоді ж його призначено консулом-суффектом разом з Марком Аррунцієм Аквілою. Водночас увійшов до жрецької колегії арвальських братів.
Близько 80 року було усиновлено Луцієм Помпеєм Вопіском, консулом 69 року. У 82 році призначено куратором шляхів Італії та куратором священних і громадських будівель. Обіймав ці посади до 83 року.
У 85—89 роках як імператорський легат-пропретор керував провінцією Тарраконська Іспанія. У 91 році претендував на проконсульство в провінції Африка і Азія, проте програв жеребкування. Остання згадка сягає 92 року.
Родина[ред. | ред. код]
- Квінт Помпей Вопіск Гай Аррунцій Кателлій Целер Алій Сабін, консул-суффект 135 та 140 років
- Помпея Целеріна, дружина Плінія Молодшого
Джерела[ред. | ред. код]
- Ronald Syme, Some Arval Brethren, (Oxford: Clarendon Press, 1980), pp. 18f (англ.)
- Olli Salomies, Adoptive and Polyonymous Nomenclature in the Roman Empire (Helsinki: Societas Scientiarum Fennica, 1992), p. 118 (англ.)
- Der Neue Pauly. Stuttgart 1999. T. 10. c. 114. (нім.)
