Луїза Пікаретта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Луїза Пікаретта (Luisa Piccarreta), Також відома як "Маленька дочка Божої Волі", розглядається для можливої канонізації як свята Католицької церкви. Вона була містиком і автором відома тим, що нібито "жила нічого не вживаючи окрім Святого Причастя протягом 65-и років".[1] Дякий час її сповідником був Св. Анніабле Марія ді Франчіа (St. Hannibal Mary di Francia, or St. Annibale Maria di Francia). ЇЇ духовність була зосереджена на єднанні з Волею Божою.[2][3] Вона була народжена в Корато, Барі, Італія, в 1865.[4] Вона померла в віці 82-ох років в 1947, і Архієпископ Трані-Барлетта-Бішельє (Trani-Barletta-Bisceglie) відкрив її для беатифікації в 1994.[2] До кінця 2005 року процес опитування та документації в єпархії Трані-Барлетта-Бішеглі-Назарет завершився. Її справу було передано Конгрегації по справам святих Ватикану, яка відкрила своє дослідження 7 березня 2006 року. Таким чином, Пікаррета була зарахована як «слуга Божий» Конгрегація по справам святих призначила монс. Паоло Ріцці як постулятора з приводу канонізації Пікаррети [5].

Архиєпископ Трані в листопаді 2012 р. Підтвердив своє схвалення існування груп, створених для вивчення творів Луїзи. Він також підтвердив свій мораторій на нинішню публікацію для публічного використання, як у друкованому, так і в електронному вигляді, більшості творів Пікаррети,[2][6][7] представляючи це як своє бажання представити в майбутньому, "типовий" і критичне видання її творів »(для чого Транська єпархія є власником усіх видавничих прав). У цьому ж листі архієпископ критикує «бідні або перебільшені переклади її творів», але стверджує, що і він, і Католицька Церква виявили, що самі її праці не мають доктринальної помилки.

Біографія[ред. | ред. код]

Пікаретта народилася в Корато в провінції Барі, Італія 23 квітня 1865 і померла там 4 березня 1947 року.

Вважається, що у віці 17 років, Пікаррета пережила "містичний союз" з Ісусом, подібним до релігійного екстазу, який пережила свята Тереза ​​Авільська. Після цього досвіду вона залишилася прикутою до ліжка до кінця свого життя, стверджуючи, що це був наказ від Ісуса.

Протягом наступних 64 років до її смерті Луїза залишилася в ліжку, не харчуючись достатньо для того щоб підтримувати своє життя. Вона приймала Євхаристію під час щоденної Меси, яку проводив священик у її кімнаті. Це особливе благословення було дано спочатку папою Львом XIII, а згодом і папою Пієм X. Послідовники Піккаррети також вірять, що вона живилася безпосередньо Божественною Волею, посилаючись на Хліб Життя, обіцяний Ісусом. Вважається, що Луїза страждала біллю страстей Ісуса, для відшкодування за гріхи світу і закликала Божу милість на землю. Важається, що вона отримала настанови про Божественну Волю і особливий ступінь благодаті, відомий як "жити в Божественній Волі", безпосередньо від Ісуса.

За цей час Пікаррета продиктувала 36 томів письма, які як вважали її послідовники, продиктовані їй Ісусом і зібрані в Книгу Небес (Book of Heaven).

Українською мовою видана де'ятниця авторства Луїзи Пікаретти - Де'ятниця Непорочної

Посилання[ред. | ред. код]

1) Справа беатифікації (італ.)