Ляторовська Меланія Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меланія Ляторовська
Народилася1868(1868)
Померла1952(1952)
Національністьукраїнка
Місце проживанняБучач
Діяльністьфольклористка
КонфесіяУГКЦ
Батькоо. Іван Ляторовський
МатиЕвгенія, з дому Михалевич
У шлюбі зКлиментій Рогозинський

Меланія Іванівна Ляторовська (1868—1952) — українська галицька фольклористка.

Надгробок Меланії Рогозинської. Таблиця

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в 1868 році. Донька о. Івана Ляторовського (1839 — 10 лютого 1919) — пароха села Долина над Дністром[1] — та його дружини Евгенії, з Михалевичів (1847—1935) Ляторовських.

У селі Сапогів (нині Чортківський район, Тернопільська область) записала народні пісні, коломийки, казки тощо. Ліричні, рекрутські та інші пісні, записані нею, зберігаються в ІМФЕ НАНУ. Дві казки опублікував Петро Медведик у збірнику «Казки Золотого Поділля» (Тернопіль, 1994).

Була дружиною міського посадника Бучача Климентія Рогозинського, у шлюбі народила 10 дітей. Зокрема, донька Олена (у шлюбі — Кузів, 1904—1963, похована поблизу батьків) — перша завідувачка Бучацької районної бібліотеки з 1 листопада 1944 року.

Похована на цвинтарі на пагорбі «Федір» у Бучачі поряд з чоловіком, кількома дітьми, родичами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Весна Х., Медведик П. Ляторовський Іван… — С. 420.

Джерела

[ред. | ред. код]