МОН-100
.jpg) | |
| Тип | Протипіхотна уламкова керована наземна міна спрямованої дії. |
| Походження |
 СРСР |
| Історія використання | |
| Оператори |
СРСР |
| Війни | Війна на сході України |
| Характеристики | |
| Вага | 5 кг |
| Діаметр | ⌀23,6 см |
|
| |
| Наповнення | тротил |
| Вага наповнення | 2 кг |
МОН-100 — радянська протипіхотна осколкова керована наземна міна спрямованої дії. Розроблена на початку 60-х років XX століття в СРСР. Перебувала на озброєнні Сухопутних військ ЗС СРСР.
В Україні виготовляється під назвою ПВП-100.[1]
Ураження людини (або декількох людей одночасно) при вибуху міни завдається готовими елементами ураження (400 шт. роликів діаметром 10 мм.), що вилітають в напрямку противника, вузьким пучком шириною до 5 м і дальністю до 115 м (при ймовірності ураження 90%). Вибух вчиняє оператор з пульта управління при появі противника в секторі ураження або при зачіпанні противником обривного датчика підривача.
Характеристики[ред. | ред. код]
- Матеріал корпусу — сталь;
- Маса — 5 кг;
- Маса вибухової речовини (тротил) — 2 кг;
- Діаметр корпусу — 23,6 см;
- Товщина корпусу — 8,25 см;
- Кількість елементів ураження (ролики діаметром 10 мм) — 400 шт.;
- Дальність суцільного ураження — 115 м;
- Ширина зони ураження — до 10 м;
- Температурний діапазон застосування — від − 40 до + 50°С.
Маркування[ред. | ред. код]
- МОН-100 — шифр міни;
- ББ-3-80 — шифр заводу виробника—номер партії—рік виготовлення;
- Т — шифр спорядження;
Використання у збройних конфліктах[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2015) |
Використання терористами[ред. | ред. код]
Була використана російськими терористами в теракті 22 лютого 2015 року в Харкові. Вночі міна була прикопана в заметі і вранці, під час проходження голови колони українських демонстрантів була підірвана телефонним дзвінком через під'єднаний до мобільного детонатор. Через підтавання намету і автомобіль «Газель», що проїздив в цей момент повз міну, направлений промінь осколків лише побіжно зачепив натовп. На місці загинули дві особи (координатор місцевого Євромайдану фізик Ігор Толмачов та полковник міліції Вадим Рибальченко), двоє пізніше померли в лікарні (15-річний Данило Дідік та 18-річний студент Микола Мельничук). Одинадцять осіб було поранено.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В Україні розробили аналоги радянських протитанкових й протипіхотних мін. Militarnyi. 14 квітня 2024. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ «Вони впевнені, що в Україні переможе російський президент». Понад два роки триває суд над обвинуваченими в Харківському теракті. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |