Магелланів пінгвін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магелланів пінгвін
Magellanic-penguin02.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Птахи (Aves)
Надряд: Кілегруді (Neognathae)
Ряд: Пінгвіноподібні (Sphenisciformes)
Sharpe, 1891
Родина: Пінгвінові (Spheniscidae)
Рід: Очкові пінгвіни (Spheniscus)
Вид: Магелланів пінгвін
Біноміальна назва
Spheniscus magellanicus
(Johann Reinhold Forster, 1781)
Red area shows range
Red area shows range
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Spheniscus magellanicus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Spheniscus magellanicus
EOL logo.svg EOL: 1049619
ITIS logo.svg ITIS: 174464
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 22697822
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 37081

Магелла́нів пінгві́н (Spheniscus magellanicus) — птах родини пінгвінових. Названий на честь великого мандрівника Ф. Магеллана, який ще на початку XVI століття, у 1518 році, вперше зустрів цього птаха.

Ці пінгвіни розповсюджені на берегах Південної Америки і Фолклендських островах. Тут можна зустріти їх велетенські колонії. Основний ареал гніздування магелланових пінгвінів - патагонське узбережжі, Вогняна Земля, островах Хуан-Фернандес і Фолкленди. Окремі особини були помічені на північ аж до Ріо-де-Жанейро і півдня Перу. Населяє також береги Південної Америки на північ від Коквімбо (Чилі) і Ріо-де-Жанейро.

Дорослі особини магелланових пінгвінів досягають зросту 70-80 см і ваги 5-6 кг. Задня (верхня) частина пінгвінів чорна, передня - біла, з двома або однією чорною смужкою на шиї. Дзьоб і лапи - брудно-сірого кольору, з червоним або помаранчевим відтінком. Під час гніздування магелланові пінгвіни викопують глибоку нору у м'якому ґрунті, куди відкладають яйця. Яйце магелланових пінгвінів висиджують обоє батьків - близько 40 днів. Сім'я поперемінно зазвичай висиджує 1-2 яйця.

На березі ці пінгвіни дуже лякливі і під час небезпеки ховаються у глибокі гнізда, а у воді стають хоробрими і можуть бути агресивними. Чисельність магелланових пінгвінів оцінюється приблизно в 1,8 млн. пар.

Тривалість життя магелланових пінгвінів - близько 15 років, рідше - до 20 років, в неволі можливе доживання до 20-25 років.

Колонії магелланових пінгвінів на островах Магдалена і Марта в Магеллановій протоці здавна зазнавали нападів індіанців, які ловили невелику кількість птахів, але чисельність виду при цьому залишалася стабільною. У XVIII-XIX століттях магелланові пінгвіни стали піддаватися нападу з боку європейців, які організували сюди численні експедиції. Тільки на острові Магдалена європейці заготовляли до 14 тисяч птахів в рік. Чисельність виду стала падати. Сьогодні на островах Магдалена і Марта створений національний парк пінгвінів, але чисельність цього виду продовжує залишатися невеликою. По-перше, збір яєць місцевим населенням триває, а по-друге, багаточисельні туристи часто турбують птахів і руйнують їх нори.

Харчування[ред.ред. код]

Харчуються магелланові пінгвіни крилем, каракатицями і дрібною рибою.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У Бразилії, магеллановому пінгвіну, що потрапив у нафтову пляму і якого викинула морська хвиля на узбережжя,
    допоміг чоловік, тепер пінгвін іноді припливає до нього у гості[1].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]