Майнцький псалтир
| Майнцький псалтир | |
.jpg) | |
| Названо на честь | Майнц |
|---|---|
| Видавець | Йоганн Фуст і Peter Schöfferd |
| Дата публікації | 1457 |
| Замовник | Майнцське архієпископство |
| Каталожний код | M36179[1] |
| Статус авторських прав | 🅮 і 🅮 |
 Майнцький псалтир у Вікісховищі | |
Майнцький псалтир (нім. Mainzer Psalter) — друга після Біблії Гутенберга книга, надрукована методом ручного набору, та перша, в якій застосовано багатокольоровий друк. Ця інкунабула створена у 1457 році німецькими друкарями Петером Шеффером та Йоганном Фустом на замовлення архієпископа Майнца. Майнцький псалтир був першою їхньою роботою після того, як вони припинили співпрацю з Йоганном Гутенбергом.
Характеристики[ред. | ред. код]
Псалтир містив декілька друкарських нововведень. По-перше, це була перша книга, яка мала друковану дату видання[2]. По-друге, він був надрокований у трьох кольорах, тоді як раніше використовували лише чорну фарбу. Псалтир надруковано чорною та червоною фарбами, з двокольоровими ініціалами та великими кольоровими капітелями, надрукованими синьою та червоною фарбами[3]. По-третє, Псалтир містив друкований колофон та друковані декоративні ініціали. Книгу було надруковано з використанням двох шрифтів. Музична партитура, що супроводжувала псалми, була надана в рукописі і, можливо, була зразком для шрифтового стилю.
Текст Псалтиря містив псалми, гімни, молитви та інший матеріал, який використовувася у церковних службах[4].
Майнцький псалтир надруковано у двох версіях: короткий випуск і великий номер. В короткому — 143 аркуші, у великому номері — 175. Останній призначався для використання в єпархії Майнца. Усі копії псалтиря надруковані латинською мовою на пергаменті. Достеменно не відомо, чи буди надруковані паперові копії.
Збережені копії[ред. | ред. код]
На сьогодні збережено лише 10 копій Майнцького псалтиря, що робить його однією з найбільш рідкісних книжок у світі. Збереглося також багато фрагментів видань, які повністю не збереглися. Десять оригінальних видань 1457 року зберігаються у таких книгозбірнях:
- Британська бібліотека, Лондон. Коротке видання.
- Королівська бібліотека у Віндзорі. Коротке видання. Придбана королем Георгом ІІІ у Геттінгенському університеті.
- Бібліотека Джона Райландса (Манчестер). Коротке видання. Придбана у 1798 році в німецькому абатстві Рот-ан-дер-Рот Джорджем Спенсемром, 2-м графом Спенсера.
- Муніципальна бібліотека у місті Анже (Франція). Коротке видання.
- Державна бібліотека в Берліні. Великий номер.
- Саксонська бібліотека (Дрезден). Великий номер.
- Бібліотека Дармштадського технічного університету (Дармштадт, Гессен). Коротке видання.
- Французька національна бібліотека (Париж). Великий номер.
- Австрійська національна бібліотека (Відень). Великий номер.
- Бібліотека Шейдів (Принстонський університет, Нью-Джерсі). Коротке видання.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://gesamtkatalogderwiegendrucke.de/docs/M36179.htm
- ↑ Mayumi, Ikeda (2010). Wagner, Bettina; Reed, Marcia (ред.). The first experiments in printing at the Fust-Schöffer press (вид. Early Printed Books as Material Objects: Proceedings of the Conference Organized by the Ifla Rare Books and Manuscripts Section Munich). De Gruyter Sur. с. 39—49. ISBN 978-3-11-025324-5.
- ↑ Explore the Royal Collection Online. www.rct.uk. Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ British Library. www.bl.uk. Архів оригіналу за 15 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022.