Малих Ксенія Олексіївна
Малих Ксенія Олексіївна | |
---|---|
Народилася |
19 березня 1985 (39 років) Київ |
Громадянство |
![]() |
Діяльність | Кураторка сучасного мистецтва, мистецтвознавиця. |
Alma mater | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
Батько | Олексій Малих |
Діти | Дзвінка Гоцик |
Малих Ксенія Олексіївна (нар. 19 березня 1985, Київ) — українська кураторка та мистецтвознавиця. Керівниця «Дослідницької платформи» PinchukArtCentre, співзасновниця OK Projects, членкиня експертної ради з питань сучасного мистецтва при Міністерстві культури України, кураторка візуальної програми арт-центру Closer, менеджерка українського павільйону на 58-й Венеційська бієнале сучасного мистецтва (проєкт «Падаюча тінь „Мрії“ на сади Джардіні» за кураторством «Відкритої групи»)[1].
Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури у 2012 році за спеціальністю мистецтвознавство.
2009 року почала працювати у київській галереї «Я Галерея» як проєктний менеджер[2][ангажоване джерело].
З 2010 по 2013 рік працювала в київському центрі сучасного мистецтва М17.
Після звільнення з М17 2013 року, разом з Ольгою Бекенштейн заснувала галерею в мистецькому центрі Closer.
Починаючи з 2016 року працює в PinchukArtCentre, де пройшла кар'єрний шлях від дослідниці та менеджера «Дослідницької платформи». З січня 2021 року і до сьогодні є керівницею «Дослідницької платформи». Першою виставкою в інституції стала «ПАРКОМУНА. Місце. Спільнота. Явище», яку Ксенія курувала разом з Тетяною Кочубінською. Також протягом цього часу Ксенія доєднувалась у ролі співкураторки до низки проєктів арт-центру, серед яких виставка номінантів премії PinchukArtCentre Prize, персональний проєкт Лесі Хоменко та проєкт Russian War Crimes.[3][ангажоване джерело][2]
У 2017 долучилась до навчального семінару «Цінності та суспільство» від Інституту Аспена.
Наприкінці 2020 року також ініціювала заснування галереї 22 разом із Валерією Шиллер.[4]
Ксенія Малих також проводить активну незалежну кураторську практику. Протягом останніх років, Ксенія курувала персональні проєкти художників у різних художніх інституціях України, серед яких можна виділити проєкти: «Кіптява», Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський, галерея Артсвіт, 2018 рік;[5] «Солодка Яма», Микола Карабінович, галерея Масло, 2019; «Хто всі ці люди, що бачили той самий пейзаж?», Ярослав Футимський, експозиційний онлайн простір «SHUKHLIADA exposition environment», 2018.[6]
Підсумовуючи свій досвід роботи, Ксенія так висловила своє розуміння роботи куратора в інтерв'ю виданню «YourArt»:
Куратор — це психолог, комунікатор, це людина, яка відповідає за кінцевий сенс того, що з'являється, інколи, це турбота, інколи маніпуляція, інколи ще щось, як гарний і поганий поліцейський, мати, бойова подруга, це все залежить від художника, який саме куратор буде ефективним поруч з ним.— Ксенія Малих у розмові зі Світланою Лібет[7]
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/Russian_War_Crimes.jpg/256px-Russian_War_Crimes.jpg)
Основний мій капітал — люди— Ксенія Малих[8]
Ксенія Малих є регулярною дописувачкою до українських та міжнародних видань про мистецтво — YourArt, ArtsLooker, LB.ua, Bird in Flight.
Також вона виступила співавторкою друкованих публікацій про коло художників Паркомуни та Кирила Проценка[9], виданих PinchukArtCentre'ом ат Мистецьким Арсеналом.
У 2020 році доклалась до створення курсу «Мистецтво» 1-4 класів для Всеукраїнської школи онлайн від МОН[10][неавторитетне джерело].
Протягом 2020—2022 років викладала курс «Селф-менеджмент» на дворічній програмі з сучасного мистецтва в Kyiv Academy of Media Arts. Ксенія також викладає на курсі для артменеджерів у КАМА[11][ангажоване джерело].
З 2023 року викладає в демократичній школі майбутні курси «Що хотіла сказати авторка?» та «Коли вже знаєш що хотіла сказати авторка»[12][ангажоване джерело].
- Клуб Поклонников Пиздеца. YourArt. 5 Березня 2020.
- Співець маскультури. Кирило Проценко. Палкий. ДП "НКММК «Мистецький арсенал». 2018. 154 с.
- Від Вавилона До Паркану: Виставки Художників Кола «паризької Комуни» (1987—1994). Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище. Київ: Publish Pro, 2018. 208 c.
- А — архівуй! Що таке архівний імпульс у мистецтві та чому він актуальний сьогодні ArtsLooker. 13 липня, 2021
- Експозиційний дизайн ArtsLooker. 7 вересня, 2020
- Головний критичний текст за рік: 2021-ий в українському мистецтві YourArt. Костянтин Дорошенко, Настя Калита, Гаррі Краєвець та Ксенія Малих. 19 Грудня 2021.
- ↑ Малих Ксенія. МіТЄЦ (англ.). Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ а б Russian War Crimes. new.pinchukartcentre.org (англ.). Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Виставка 18 номінантів та номінанток на Премію PinchukArtCentre 2022. new.pinchukartcentre.org (англ.). Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Ксенія Малих про освіту менеджерів культури в Україні, їхню компетенцію та місію. Your Art. 19 вересня 2021. Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Кіптява. Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський. Артсвіт. Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ «Хто всі ці люди, що бачили той самий пейзаж?» – відкриття виставки Ярослава Футимського. Prostory (en-gb) . Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Ксенія Малих: «Основной мой капитал — люди». Your Art. 23 жовтня 2019. Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Ксенія Малих: «Основной мой капитал — люди». Your Art. 23 жовтня 2019. Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Кирил Проценко. Палкий - Арсенал (укр.). Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ 1 клас: Колір як емоція (четверте заняття) (укр.). Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Artist | Kyiv Academy of Media Arts (амер.). 10 червня 2021. Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Майбутні. Майбутні. Процитовано 8 березня 2024.
![]() | Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. (8 березня 2024) |