Мангуст ліберійський
| ?Liberiictis kuhni | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Уразливий (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feloidea) |
| Родина: | Мангустові (Herpestidae) |
| Рід: | Liberiictis Hayman, 1958 |
| Вид: | L. kuhni |
| Біноміальна назва | |
| Liberiictis kuhni Hayman, 1958 | |
![]() поширення виду Liberiictis kuhni | |
| Посилання | |
| Liberiictis kuhni | |
| 621901 | |
| 11933 | |
| 210650 | |
Liberiictis kuhni (Мангуста ліберійська) — ссавець, представник ряду хижих із родини мангустових. Відомий тільки по проживанню в північно-східній Ліберії й на заході Кот-д'Івуару. Мешкає в первинних і вторинних лісах, і знаходяться в основному в болотистих лісах і руслах річок з піщаними ґрунтами, де поширені дощові черв'яки.[1]
Вид названий на честь доктора Ханса-Юрга Куна (нім. Hans-Jurg Kuhn), німецького анатома й зоолога, професора анатомії в Ґеттінгенському університеті, автора численних наукових праць про ссавців, у тому числі «A Provisional Check-list of the Mammals of Liberia» (Попередній список ссавців Ліберії), 1965[2].
Морфометрія. самці — довжина голови й тіла: 423 мм, довжина хвоста: 197 мм, самки — довжина голови й тіла: 478 мм, довжина хвоста: 205 мм, вага: 2.3 кг.
Опис. Переважаючий колір шерсті темно-коричневий. Горло бліде, хвіст злегка двоколірний, ноги темні. тіло кремезна, впадають в очі темні смуги з боків шиї.[3]
Довгі кігті на передніх ногах, довга мобільна мордочка і слабкі зуби вказують на те, що це наземна, в основному комахоїдна тварина. Є дані, що раціон також включає хробаків, яйця і невеликих хребетних. Живуть у норах і порожнинах дерев невеликими групами. Люди з області проживання цієї мангусти говорять, що бачили її тільки на землі.[3]
Ймовірно, що сезон розмноження збігається з сезоном дощів, з травня по вересень.[3]
Загрози включають втрату місць проживання внаслідок сільського господарства, лісозаготівлю й полювання з собаками, дробовиками і пастками. Вони також можуть бути вразливі через використання пестицидів у лісових насадженнях, оскільки хробаки, як відомо, накопичують токсини на рівні небезпечному для ссавців — хижаків. Проживає на деяких природоохоронних територіях.[1]
- ↑ а б Вебсайт [Архівовано 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.] МСОП
- ↑ Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson. The eponym dictionary of mammals. — JHU Press, 2009. — С. 232.
- ↑ а б в Ronald M. Nowak Walker's mammals of the world, Vol.2 — JHU Press, 1999, pp. 776—777
