Манометр глибинний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мано́метр глиби́нний, або свердлови́нний мано́метр (рос. манометр глубинный; англ. subsurface (bottom-hole) pressure gage, depth manometer; нім. Teufendruckmesser m, Tiefenmanometer n, Tiefendruckmesser m) — манометр для визначення тиску нафти, газу, води на вибої і по стовбуру експлуатаційної свердловини.

Манометр глибинний застосовують при дослідженні пластів і свердловин та для контролю тиску при розробці нафтових і газових родовищ. Манометри глибинні герметичні, стійкі до ударів, до дії корозійного середовища, до високої температури.

Класифікація[ред. | ред. код]

За видом чутливого елемента розрізняють:

  • манометри глибинні пружинні гелікоїдальні,
  • пружинно-поршневі,
  • струнні
  • пневматичні.

Для вимірювання тиску в певному вузькому інтервалі з малою абсолютною похибкою застосовують диференційні манометри глибинні. Межа вимірювання для вітчизняних манометрів глибинних — до 63 МПа. Похибка ±(0,5-1,5)% від межі вимірювання.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]