Большинцов Мануель Володимирович
| Большинцов Мануель Володимирович | |||
|---|---|---|---|
| Большинцов Мануэль Владимирович | |||
| Народився |
2 (15) грудня 1902 Катеринослав, Російська імперія | ||
| Помер |
23 липня 1954 (51 рік) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР | ||
| Громадянство |
 СРСР | ||
| Діяльність | кінодраматург, кінорежисер | ||
| Галузь | творче та професійне письмоd[1], драма[1], проза[1], дитяча література[1], кінорежисураd[1] і кіносценаристикаd[1] | ||
| Відомий завдяки | Автор сценарію фільму «Великий громадянин» | ||
| Знання мов | російська[1] | ||
| Нагороди |
| ||
| IMDb | ID 0093299 | ||
Мануель Володимирович Большинцов (2 грудня (нар. 15 грудня) 1902, Катеринослав, Російська імперія — пом. 23 липня 1954) — радянський кінодраматург і кінорежисер.
Біографія[ред. | ред. код]
Був одним з організаторів кіностудії «Кінокомсомол» (Ростов-на-Дону). Тут, а також на Ялтинській та інших кінофабриках, поставив ряд фільмів.
З 1931 працював сценаристом. Перша значна робота — фільм «Селяни» (1935, спільно з Ф. М. Ермлером і В. Портновим). У 1938—1939 за сценарієм Большинцова (написаним спільно з М. Ю. Блейманом і режисером Ф. М. Ермлером) поставлений один з видатних радянських фільмів «Великий громадянин».
У роки Великої Вітчизняної війни був головним редактором Центральної студії документальних фільмів, написав сценарії та тексти документальних фільмів — «Від Вісли до Одеру» (1945), «Донбас» (1946), «Дніпрогес» (1948) та інших, художніх фільмів — «Небо Москви» (1944, спільно з М. Ю. Блейманом), «Вони спустилися з гір» (1955, спільно з А. І. Беліашвілі).
Нагороди[ред. | ред. код]
- Сталінська премія (1941).
- Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мануель Большинцов на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія (kino-teatr.ru) [Архівовано 9 липня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Большинцов Мануель Володимирович (megabook.ru)(рос.)