Манфредо Каньї

Манфредо Каньї
Народження	1834 Асті, П'ємонт, Італія
Смерть	19 лютого 1907(1907-02-19) Асті, П'ємонт, Італія
Країна	Королівство Італія
Звання	генерал-лейтенант
Війни / битви	Кримська війна Друга війна за незалежність Третя війна за незалежність
Нагороди	Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер ордена Святих Маврикія й Лазаря Кримська медаль Орден Меджида 5 ступеня Кавалер ордена Данеброг Орден Червоного орла Кавалер ордена Почесного легіону

Манфредо Каньї (італ. Manfredo Cagni, 1834, Асті — 19 лютого 1907, Асті) — італійський генерал та письменник. Батько адмірала та полярного дослідника Умберто Каньї.

Біографія

Манфредо Каньї народився у 1834 році в Асті. У 1853 році вступив до армії Сардинського королівства у званні молодшого лейтенанта гренадерів. Брав участь у Кримській війні.

У 1859 році у званні лейтенанта брав участь у Другій війні за незалежність у складі 2-го полку «Granatieri di Sardegna». За мужність, проявлену під час битви під Сольферіно, був нагороджений Срібною медаллю «За військову доблесть».

У 1863 році був призначений ад'ютантом принца Умберто, який став хрещеним батьком сина Манфредо, Умберто. У 1866 році під час Третьої війни за незалежність брав участь у битві при Кустоці, за участь у якій був нагороджений другою Срібною медаллю «За військову доблесть».

Надалі командував 14-им полком «Cavalleggeri di Alessandria», 5-им полком «Lancieri di Novara» і зрештою піхотною бригадою «Абруцці», отримавши звання генерал-майора. У 1887 році був відряджений до Еритреї, де командував 2-ю бригадою експедиційного корпусу. Брав участь у відвоюванні італійських позицій, втрачених після поразки у битві під Догалі.

Після повернення на батьківщину протягом 1890—1894 років командував дивізіями Равенни, Брешії та згодом Верони. Отримав звання генерал-лейтенанта, після чого вийшов у відставку.

Помер в Асті 19 лютого 1907 року.

Твори

• Il Caleidoscopio, Tipografia G. Brignolo, Asti, 1896.
• Egitto, Carlo Clausen Editore, Torino, 1897.
• Dieci giorni al Montenegro, Casa Editrice Dante Alighieri, Roma, 1899.
• Ricordi, F. Casanova, Torino, 1901.
• Il Libro d'Oro della Vita, Ulrico Hoepli, Milano, 1904.
• Nuvole e Nebbia. Versi, Noseda, Como, 1961.

Нагороди

Італійські

• Срібна медаль «За військову доблесть» (нагороджений двічі)
• Пам'ятна медаль за участь в Третій війні за незалежність
• Пам'ятна медаль за кампанії в Африці
• Медаль «В пам'ять об'єднання Італії»
• Кавалер Ордена Святих Маврикія та Лазаря

Іноземні

• Кримська медаль (Велика Британія)
• Орден Меджида (Османська імперія)
• Орден Данеброг (Данія)
• Орден Червоного орла (Пруссія)
• Орден Почесного легіону (Франція)

Джерела

• Val Ffrench Blake, The Crimean War, Barnsley (South Yorkshire), Pen & Sword Books Limited, 2006, ISBN 978-1-84415-449-4.
• Angelo Del Boca, Gli italiani in Africa. Dall'unità d'Italia alla marcia su Roma. Vol.1, Milano, A. Mondadori Editore, 2014, ISBN 8-85205-494-4.
• Vittorio Giglio, Il Risorgimento nelle sue fasi di guerra, Vol. I, 2 voll, Milano, Vallardi, 1948, ISBN non esistente.
• Domenico Quirico, Lo squadrone bianco, Milano, A. Mondadori Editore, 2003.
• Piero Pieri, Storia militare del Risorgimento, Torino, Einaudi, 1962, ISBN non esistente.
• Marco Scardigli, Le grandi battaglie del Risorgimento, Milano, Rizzoli, 2011, ISBN 978-88-17-04611-4.
• Società dei Reduci della Crimea, Ricordo della spedizione sarda in Oriente 1855-1856, Torino, Vincenzo Bona, 1884, ISBN 8-89173-898-0.