Марджорі Бултон
| Марджорі Бултон | |
|---|---|
| англ. Marjorie Boulton | |
| Народилася | 7 травня 1924[1][2][3] Теддінгтон, Мідлсекс, Англія[4] |
| Померла | 30 серпня 2017[5][2][3] (93 роки) |
| Країна | |
| Діяльність | поетеса, есперантистка, письменниця, біографка, драматургиня, esperantologist |
| Сфера роботи | поезія, література[6] і есперанто[6] |
| Alma mater | Сомервілл-коледж[7] |
| Знання мов | есперанто[3] і англійська[3] |
| Мова творів | есперанто |
| Членство | Академія есперанто (30 серпня 2017)[3] |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| | |
Марджорі Бултон (англ. Marjorie Boulton; 7 травня 1924, Теддінгтон — 30 серпня 2017) — англійська письменниця і драматургиня, що писала англійською та мовою есперанто; есперантологиня; одна з найбільш відомих представниць «англійської школи» в есперантській поезії[8]. Член Академії есперанто (1967)[9]. Президент тематичної есперантської організації Kat-amikaro[10] та есперанто-клубу ODES[eo] в Оксфорді[11].
Народилася 7 травня 1924 року, англійка. Навчалася в Оксфордському університеті (Сомервіль коледж); здобула докторський ступінь з літературознавства[12]. За фахом — викладач англійської мови та літератури. З 1949 року — есперантист. Автор понад 20 книг на есперанто й англійською мовою[13].
У 1998 році ушанована Аленської премії за внесок в есперанто-культуру[eo][14].
Перу М. Бултон належать кілька збірників віршів і поем, збірник театральних п'єс «Жінка біля кордону»[15] та ряд прозових творів. М'який гумор, чітка гуманістична спрямованість віршованих мініатюр і поем поетеси висувають її в ряд найбільш талановитих есперантистських поетів[16].
За публікацією віршів М. Бултон в есперантській періодиці рушила її дебютна поетична збірка «Контральто»[17], видана у 1955 р. При написанні творів, що увійшли в збірку, поетеса надихалася багатим досвідом викладача і мандрівника (вона брала участь, зокрема, у роботі багатьох есперантистських конгресів)[18][19].
Від збірки до збірки тематика поетичних творів М. Бултон стає все більш різноманітною. Якщо в її збірці «Частинки»[20], були переважно показані проблеми XX століття проблеми, що тривожили людину, то збірка «Сто веселих пісень»[21] складається з віршованих мініатюр, зображають світлі сторони життя і відрізняються тонким гумором[18].
Улюблений віршований розмір поетеси — п'ятистопний ямб. У своїх поетичних творах вона активно користується дисонансними римами, нанизуючи їх цілими нитками: lumo — amo — komprenemo, mondo — grundo — legendo тощо[22].
У книгу «Жінка біля кордону»[15] увійшли одноактні п'єси різноманітного змісту — ліричні й трагічні, дидактичні та фантастичні. Успіхом користувалася драма М. Бултон «Бути чи не бути» (есп. Esti aŭ ne esti), що оповідає про страхітливі наслідки війни з застосуванням ядерної зброї й поставлена Угорським есперанто-театром[18].
В 1960 г. М. Бултон опублікувала англійською мовою «Біографію Заменгофа», де були представлені й до того часу невідомі документи про життя основоположника есперанто. у 1962 р. ця книга вийшла[23] в перекладі на есперанто[18]; історики есперанто-руху відносять її до числа найкращих з чинних біографій Л. Л. Заменгофа[24].
- Boulton M. Kontralte. — La Laguna: Stafeto, 1955.
- Boulton M. Cent ĝojkantoj. — Chorleywood, 1957.
- Boulton M. Eroj. — La Laguna: Stafeto, 1959.
- Boulton M. Virino ĉe la landlimo. — Kopenhago, 1959.
- Boulton M. Zamenhof, aŭtoro de Esperanto. — La Laguna: Stafeto, 1962.
- Boulton M. Dekdu piedetoj. — Eastbourne, 1964.
- Boulton M. Okuloj. — La Laguna: Stafeto, 1967.
- Boulton M. Ne nur leteroj de plum-amikoj. — Tyreso: Inko, 2000.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ а б в г д Konstruata tabelo de ĉiuj membroj de AdE — AdE, 2020.
- ↑ Gorecka H., Korĵenkov A. Nia diligenta kolegaro: Biografioj de 200 eminentaj esperantistoj — Litova Esperanto-Asocio, Sezonoj, 2018.
- ↑ edukado.net — 2001.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Marjorie Boulton, Esperanto expert and poet – obituary / C. Evans — London: 2017. — ed. size: 622719 — ISSN 0307-1235; 1477-3805
- ↑ Токарев, 1991, с. 159.
- ↑ Akademio de Esperanto. Membraro. // TTT-ejo de l'Akademio de Esperanto. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 26 лютого 2016.
- ↑ Starto, 1996, n-ro 5 (172). // TTT-ejo de Ĉeĥa Esperanto-Asocio. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2013. Процитовано 27 травня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Marjorie Boulton. Архів оригіналу за 25 жовтня 2009. Процитовано 25 жовтня 2009.
- ↑ Королевич, 1989, с. 171.
- ↑ Marjorie Boulton. // TTT-ejo de la reta enciklopedio Eo.encyclopedia.pink. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ а б Boulton M. Virino ĉe la landlimo, 1959.
- ↑ Токарев, 1991, с. 159—160.
- ↑ Boulton M. Kontralte, 1955.
- ↑ а б в г Королевич, 1989, с. 172.
- ↑ Marjorie Boulton на Конгрессе в Тампере, 1995. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
- ↑ Boulton M. Eroj, 1959.
- ↑ Boulton M. Cent ĝojkantoj, 1957.
- ↑ Токарев, 1991, с. 160—161.
- ↑ Boulton M. Zamenhof, aŭtoro de Esperanto, 1962.
- ↑ Токарев, 1991, с. 160.
- Королевич А. И. Книга об эсперанто. — К.: Наукова думка, 1989. — 256 с. — ISBN 5-12-000985-9.
- Токарев Б. В. Об эсперантской поэзии // Проблемы международного вспомогательного языка. — М.: Наука, 1991. — 263 с. — ISBN 5-02-016810-6. — С. 143—161.