Марновірство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Марновірство — забобон, що являє собою віру в будь-які потойбічні сили. Містить допущення, часто неусвідомлене, що від цих сил можна знайти захист або досягти з ними прийнятного для людини компромісу (поклонінням їм). Як правило, проявляє себе на поведінковому рівні в зредукованих обрядових формах: використанні талісманів, татуюванні, магічних жестах тощо.

Ознаки[ред.ред. код]

Особливе місце займають прикмети: певним подіям приписується прогностичне значення. Поняття «марновірство», також як поняття Істина, Брехня, Помилка, Упередження, чітко не визначено, і віднесення того або іншого уявлення до забобонів багато в чому суб'єктивне. Як правило, до забобонів відносять уявлення, що зв'язують між собою предмети і явища, між якими неможливо встановити об'єктивного зв'язку (так, наприклад, складно встановити зв'язок між удачею і числом 13, враховуючи умовний характер будь-якого порядкового рахунку).

Філософія і медицина зробили людину розумнішою за тварин, ворожіння і астрологія — більш божевільними, марновірство і деспотизм — більш нещасною. [1] — Крилаті вирази

Психологія марновірства[ред.ред. код]

Психологічна специфіка виняткової стійкості марновірств пов'язана з тим, що випадки їх підтвердження (які при достатній масовості можуть відбуватися просто в силу випадкових збігів) міцно фіксуються, а факти явної помилковості (яких, насправді, більшість) витісняються. Подібне пояснення виникнення марновірств з точки зору психології було вперше запропоновано Б. Ф. Скіннером. У результаті людина встановлює помилковий зв'язок між своїми діями і деякою незалежною від них подією, яку починає вважати наслідком своїх дій. Скіннер експериментально змоделював виникнення забобонної поведінки і, крім того, показав, що забобонна поведінка може бути притаманна не тільки людям, а й тваринам. Також виникнення забобонів пов'язано з ефектом Розенталя (Пігмаліона) і хоторнськім ефектом. Забобони є мемом. Більшість забобонів мають глибокі історичні корені, частина забобонів - це давні релігійні віруваня (атеїсти, особливо марксисити взагалі прирівнюють релігії до марновірря/забобонів, адже не вірять ні в яких богів, вважають віру в будь-яких богів - марною).

Основні інтенції:

  • бажання заглянути в найближче майбутнє,
  • уникнути несприятливих ситуацій,
  • втішити людину,
  • бажання підказати людині правильну поведінку: або за допомогою страху негативних наслідків (перед пеклом тощо) або поманивши позитивними наслідками (раєм тощо);
  • зміст прикмети або те, що її помітили, може корелювати з дійсними закономірностями, які занадто складно підтвердити науково;
  • прикмети є частиною народного фольклору та комунікативної культури.

Ці причини і особливості психіки сприяють поширенню забобонів, особливо в екстремальних обставинах.

Примітки[ред.ред. код]

↑ Армійські афоризми. Крилаті вирази. Випуск 83 .. Статичний з першоджерела 13 лютого 2012.

Посилання[ред.ред. код]

У Вікіцитати є сторінка з теми Марновірство Збірник російських народних прикмет П. А. Флоренський «Про марновірстві» В.І Даль Про повір'я, забобони і забобони російського народу Професор Бристольського університету Брюс Худ про забобони Народні прикмети, забобони, повір'я, забобони / / Повне зібрання забобонів. Цитатник «Чорний кіт»


Соціологія Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.