Психіка
Психіка | |
Досліджується в | психологія |
---|---|
Протилежне | Фюсис |
Психіка (від дав.-гр. ψυχή, «порив вітру, дихання, душа» та лат. суфікс -ic) — сукупність усього, притаманного людському розуму: сприняття (когніція) та поведінка, свідоме та несвідоме, процеси мислення, уваги тощо.[1] Це система явищ притаманна суб'єктивному внутрішньому світу не тільки людини, але і деяких вищих тварин.
Психіка є об'єктом вивчення психології як наукової дисципліни. Саме слово має довгу історію використання в психології та філософії, починаючи з давніх часів. Психіка, як явище, представляє одне з фундаментальних понять для розуміння природи людини з наукової точки зору.
З точки зору психології, психіка — суб'єктивний відбиток об'єктивної дійсності в нервовій системі людини , на основі якого регулюється взаємодія людини з зовнішнім середовищем. Психіка - це функція головного мозку, його здатність відображати об'єктивну дійсність та реагувати на зовнішні подразники з метою адаптації, регуляції поведінки, втілення біологічної мети існування живого.
Існує ряд підходів до розуміння психіки. Зокрема прибічники когнітивно-поведінкового підходу часто визнають поняття психіки застарілим, надаючи перевагу слову "розум", "мозок".[2] В той час в інших підходах поняття психічного залишається актуальним до наших днів. Визначення психіки можуть також відрізнятись залежно від того, що науковець вкладає в це поняття, на приклад:
"Психіка – це продукт діяльності головного мозку."
"Психіка - це пильнування мозку в очікуванні на контакт.
"Психіка - це сукупність ментальних процесів та явищ."
Психічні явища мають чітке наукове підґрунтя та є реальними, об'єктивними. Тобто кожен психічний процес чи явище, що розглядається психологією, має свою фізіологію та фізичну, нейрофізіологічну, нейрохімічну природу.
Психічні явища[ред. | ред. код]
Весь спектр явищ психіки, що вивчаються психологічною наукою, охоплюють чотири їх групи: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості та масові явища психіки.[3]
- Процеси також мають назву когнітивних, пізнавальних, оскільки спрямовані на пізнання довколишнього та внутрішнього світу. Це — відчуття, сприйняття, увага, пам'ять, уява, мислення, мова.
- Психічні стани характеризують внутрішні переживання і мають визначальний вплив на перебіг діяльностей. Це стани: уваги, напруги, релаксації, установки, також емоційні переживання пов'язані з процесом задоволення потреб та самі потреби (мотиваційні переживання).
- Властивості мають також назву індивідуальних, особистісних: здібності, темперамент, характер, воля, почуття, потреби, мотиви поведінки, стійкі відношення до себе та оточення. Тобто, все те, що відрізняє людину від інших як особистість і проявляється у поведінці.
Наведена вище класифікація психічних явищ за Немовим є однією з декількох подібних. Її відмінністю є остання четверта група, в ній вміщені явища, які мають місце лише в соціальних взаємодіях: мода, паніка, чутки, громадська думка.
Походження[ред. | ред. код]
Формальне визначення психіки, як об'єкту вивчення психологічної науки, залишається дискусійним, проте вчені в області психології сходяться на розумінні психіки як продукту дільності нервової системи або функнції нервової системи людини.[4] Відповідним висновком є розуміння питання походження психіки як закономірного наслідку розвитку нервової системи еволюційним шляхом. Психіка виникла й розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв'язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму з середовищем. Розуміння психіки як душі вважається застарілим та корінням сягає в античні часи. Ненаукові погляди на питання походження людини висувають свої міркування щодо походження психіки. Проте такі дискусії вважаються поза межами психології як наукової дисципліни.
Функції психіки[ред. | ред. код]
Психіка виконує когнітивну (пізнавальну), регулятивну, мотиваційну та комунікативну функції.
Когнітивна функція виявляється в активізації всіх пізнавальних процесів при виконанні виробничого завдання. У процесі праці людина сприймає і переробляє інформацію, приймає і реалізує рішення, осмислює різні варіанти дій, використовує засвоєні знання, навички і вміння, прогнозує можливі ситуації, вдосконалює способи діяльності.
Регулятивна функція психіки в процесі праці реалізується в станах оптимальної мобілізації резервних можливостей працівника, необхідному рівні його активності, концентрації і спрямуванні пізнавальних процесів та вольових зусиль на досягнення поставленої мети.
Мотиваційна функція психіки пов'язана зі спонуканням працівника до активності та підтримання останньої на певному рівні.
Комунікативна функція психіки в процесі праці реалізується у спілкуванні працівників, яке є основою міжособистісних відносин, способом організації спільної діяльності та методом пізнання людини людиною.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Amoroso, Richard; Gianni, Albertini; Kauffman, Louis; Peter, Rowlands (2018). Unified Field Mechanics II: Formulations And Empirical Tests – Proceedings Of The Xth Symposium Honoring Noted French Mathematical Physicist Jean-pierre Vigier. Singapore. World Scientific. с. 601. ISBN 978-981-323-203-7..
{{cite book}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка) - ↑ Mind | Definition of Mind by Lexico. web.archive.org. 1 січня 2020. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Немов Р. С. Психология : словарь-справочник. — М. : ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. — Т. 2. — С. 134.
- ↑ Е.Н. Вайнер (2001). Валеологія. Видавництво «Наука». с. Розділ "Психіка та її компоненти". ISBN 5-02-013095-8.
Література[ред. | ред. код]
- Татенко В. О. Сучасна психологія: теоретико-методологічні проблеми : навч. посіб. / В. О. Татенко. — К. : Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2009. — 288 с. — ISBN 978-966-598-549-5.
- Психіка / Н. Хамітов // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 533. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Психіка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 289-290.
- Психіка // Фармацевтична енциклопедія
- Психіка політична / Т. Траверсе // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — ISBN 978-966-611-818-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Татенко В. О. Психіка як проблема сучасної психологічної науки (аудіозапис наукової доповіді, 22.06.2017 р.).
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|