Марцинюк Іван Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марцинюк Іван Віталійович
Народився11 вересня 1910(1910-09-11)
містечко Хабне Радомисльського повіту Київської губернії, тепер ліквідоване смт. Поліське Київської області
Помер20 березня 1982(1982-03-20) (71 рік)
Москва, СРСР
Національністьукраїнець
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Іван Віталійович Марцинюк (11 вересня 1910(19100911), містечко Хабне Радомисльського повіту Київської губернії, тепер ліквідоване смт. Поліське Київської області — 20 березня 1982, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР. Депутат Верховної ради Узбецької РСР 4—9-го скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта вища.

З 1933 року — інженер на будівництві каналу «Москва-Волга».

З березня 1934 року служив у Червоній армії.

Після демобілізації — головний інженер будівництва гідротехнічних споруд у місті Горькому.

Член ВКП(б) з 1942 року.

З 1942 по серпень 1945 року — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив полковим інженером 345-го стрілецького полку 27-ї стрілецької дивізії 26-ї армії Карельського фронту. На 1945 рік — начальник штабу 38-го окремого саперного батальйону 126-го легкого гірськострілецького корпусу 38-ї армії 4-го Українського фронту.

У 1945—1956 роках — начальник 1-го тресту «Донбасважбуду» в місті Ворошиловграді (Луганську); начальник будівельного тресту в місті Краматорську Сталінської (Донецької) області; головний інженер «Металургхімбуду» Казахської РСР.

У травні 1956 — листопаді 1961 року — начальник «Головкольорметбуду» — заступник міністра будівництва підприємств металургійної та хімічної промисловості Казахської РСР; головний інженер «Головташкентбуду»; 1-й заступник міністра будівництва Узбецької РСР.

17 листопада 1961 — 24 лютого 1962 року — голова Державного комітету Ради міністрів Узбецької РСР у справах будівництва та архітектури.

24 лютого 1962 — 9 грудня 1976 року — заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР. Одночасно, з 1965 по 1968 рік — начальник «Головташкентбуду».

Потім — на пенсії в Москві.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Марцинюк Иван Витальевич (рос.)
  • Депутаты Верховного Совета Узбекской ССР: Девятый созыв. (Краткие биографические сведения). Ташкент: Узбекистон, 1976. (рос.)