Маріуш Швітальський
| Маріуш Швітальський | |
|---|---|
| пол. Mariusz Świtalski | |
| Народився | 19 травня 1962 (62 роки) |
| Громадянство |  Польща |
| Національність | поляк |
| Діяльність | підприємець |
| Відомий завдяки | бізнесмен |
| Знання мов | польська |
Маріуш Швітальський (пол. Mariusz Świtalski; нар. 19 травня 1962) — польський "підприємець", засновник цілого ряду відомих торгових мереж: «Biedronka», «Żabka», «Małpka Express», у тому числі славнозвісної «Elektromis» ( «Eurocash»). Один із найзаможніших поляків.
Народився 19 травня 1962 року. З двох років ріс у дитячих будинках. Закінчив 2-річне професійно-технічне училище за професією сантехнік. Як учень 2-го класу Познанської технічної середньої будівельної школи у 1979 році заарештований за крадіжку, а 15 травня 1981 року засуджений до 3,5 років позбавлення волі[1].
У 1980-х торгував на познанських ярмарках, наприкінці 1980-х спеціалізувався на каві, а потім на комп'ютерній техніці.
У 1987 році заснував Elektromis sp.z oo (зі штаб-квартирою на вул. Огніка в Познані), підприємство, що імпортує кондитерські вироби, електроніку, пиво та спиртні напої[2]. За 2 роки компанія перетворилася на величезний холдинг. З ним співпрацювали материнські та дочірні компанії, засновані Швітальським, деякі з них працюють від імені його колег з дитячого будинку. У 1992 році «Elektromis» мав 50 оптових торговців по всій Польщі та 168 млрд. злотих (16,8 млн. злотих) прибутку на рік.
У тому ж 1992 році Міністерство фінансів Польщі розпочало кримінальне розслідування щодо податкового шахрайства з боку «Elektromis», незаконної торгівлі спиртним, крадіжках та фіктивних угодах на загальну суму понад 25 млн.$.
У 1993 році Elektromis перетворено у Eurocash, який став найбільшою мережею оптових торговців продуктами харчування в Польщі. У 1994 році і проти цєї компанії було порушено кримінальну справу, що тривала до початку 2000-х рр. і за результатами якої винесено 13 вироків. Сам Швітальський зміг уникнути покарання, бо де-юре не був керівником компанії. У 1995 році Швітальський продав Eurocash «Jerónimo Martins».
У 1995 році він заснував дисконтну мережу «Biedronka», яку продав у 1998 році (243 торгових точок) тому ж «Jerónimo Martins».
Швітальський був власником тижневика «Miliarder», а також футбольного клубу «Сокул» (Пневи), співзасновиником тижневика «Nie». Також заснував банк «Posnania».
У 1998 році заснував торгову мережу магазинів біля дому «Żabka», акції якого були викуплені у 2000 році холдингом «AIG».
У 2011 році Швітальський володів фондом «Sowiniec FIZ», який інвестував у нерухомість. Сам бізнесмен є великим польським землевласником.
У грудні 2010 року базована в Познані компанія «Świtalski & Sons» змінила назву на «Czerwona Torebka SA»[3]. У 2013 році він створив дисконтну мережу «Czerwona Torebka», яка у 2015 році припинила існування.
У лютому 2020 року активи Швітальського були заморожені на підставі ухвали суду, винесеної в рамках судової суперечки між Швітальським та фондом Forteam Investments. Суперечка стосується продажу мережі Małpka, яку Forteam купила у дочірньої компанії Świtalski у 2015 році. Угода про продаж гарантувала покупцеві мінімальну ціну у разі подальшого продажу Małpka третій особі. Позови проти Швітальського перевищують 300 мільйонів злотих (80 мільйонів євро). У травні 2020 року судова заборона була поширена на дітей Маріуша Швітальського.
- ↑ Przemysław Słowiński (2009). Słynne fortuny III RP. Катовіце: Videograf II. ISBN 978-83-7183-722-7. OCLC 750696879.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Niesamowita kariera Mariusza Świtalskiego: Już z wyrokiem na koncie stworzył Żabkę i Biedronkę (пол.). twarzebiznesu.pl. Процитовано 23 травня 2013.
- ↑ Świtalski & Synowie (strona archiwalna). switalski.com.pl. Процитовано 18 жовтня 2017.
- Mariusz Świtalski. 100 Najbogatszych Polaków 2014 [Архівовано 17 серпня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
- Mariusz Świtalski rozkręca nowy biznes. Uda mu się? [Архівовано 17 серпня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
- Niesamowita kariera Mariusza Świtalskiego: Już z wyrokiem na koncie stworzył Żabkę i Biedronkę [Архівовано 17 серпня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)