Марія Фредеріка Пруська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Марія Пруська
Marie von Preußen
Marie of prussia queen of bavaria.jpg
Марія Пруська на портреті пезля Й.К.Штілера, 1843
3-а королева-консорт
Початок правління: 20 березня 1848
Кінець правління: 10 березня 1864
Попередник: Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська
Наступник: Марія Терезія Габсбург-Есте
Дата народження: 15 жовтня 1825(1825-10-15)
Місце народження: Міський палац Берліна, Королівство Прусія
Країна: Баварії
Дата смерті: 17 травня 1889(1889-05-17) (63 роки)
Місце смерті: Замок Хоеншванґау, Королівство Баварія
Дружина: Максиміліан II
Діти: Людвіг, Отто
Династія: Гогенцоллерни, Віттельсбахи
Батько: Вільгельм Пруський
Мати: Марія Анна Гессен-Гомбурзька

Марія Пруська (нім. Marie von Preußen), повне ім'я Марія Фредеріка Франциска Ядвіґа Пруська (нім. Marie Friederike Franziska Hedwig von Preußen), нар. 15 жовтня 1825, Мюнхен — пом. 17 травня 1889) — пруська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька принца Вільгельма Пруського та Марії Анни Гессен-Гомбурзької, дружина короля Баварії Максиміліана II, матір королів Людвіга II та Отто.

Біографія[ред.ред. код]

Марія народилась 15 жовтня 1825 у міському палаці Берліна. Вона була наймолодшою з семи дітей пруського принца Вільгельма та його дружини Марії Анни Гессен-Гомбурзької. На момент її народження в живих залишилися тількі старші брати Адальберт і Вальдемар та сестра Єлизавета.

Теплу пору року родина проводила у замку Фішбах в Силезії, нерідко повертаючись до Берліна вже на початку грудня. Діти користувалися там певною свободою: грали з сільськими дітлахами, відвідували двір та стайні, вчилися поводитися з тваринами. Маріхен, як наймолодша, могла забирати яйця з курника й мала власну олійницю. У Різенґебірґе відбулися перші походи дівчинки із сім'єю у гори, любов до яких вона пронесла крізь усе життя.[1]

Влітку 1841 Марія вперше побачилася із кронпринцем Баварії Максиміліаном, під час його поїздки Північною Німеччиною.[2] За півроку відбулися їхні заручини.[3] До оголошення заручин Марія серйозно розглядалася, як можлива наречена для Ернста Саксен-Кобург-Готського, старшого брата принца-консорта Альберта, чоловіка королеви Вікторії.

5 жовтня 1842 у Берлінському палаці відбулося її укладення шлюбу із Максиміліаном Баварським за домовленістю. Наречений не був присутнім, його представляв Вільгельм Пруський. За два дні Марія від'їхала до нової батьківщини. 9 жовтня прибула до Байройту, звідки, через Амберг, Швандорф та Ландсгут тріумфально в'їхала до столиці. Тисячі людей зібралися на вулицях Мюнхена подивитися на кронпринцесу. Прибувши до королівської резиденції, наречена вистрибнула з карети. Наречений, також не дотримуючись етикету, кинувся їй назустріч. Зачарований красою Марії, він з гордістю провів її до батьків. Кронпринцеса, бажаючи вклонитися королю, схилила коліна, однак, той випередив її і, з хвилюванням, обійняв.[1]

12 жовтня 1842 у мюнхенській церкві Всіх Святих відбулося релігійне вінчання молодят за католицьким обрядом.

Після викидня у 1843, Марія народила двох синів:

У березні 1848, внаслідок революційних подій, Людвіг I зрікся престолу. Максиміліан став наступним королем Баварії. Марія за місяць після того, як стала королевою, народила молодшого сина.

Ще будучи кронпринцесою, була популярною як серед католицького, так і серед протестантського населення. Це, безумовно, окрім іншого, було обумовлено подорожами Марії країною, у тому числі, пішки.

Королева була дуже активною жінкою. Любила прогулянки на природі, особливо в горах. Була чудовою альпіністкою. Підіймалася на вершини Зеулінг і Вацманн. На Зеулінгу побувала разом із 12-річним Людвігом. Сходженню Марії на Цугшпітце завадив лише чоловік, який заборонив підйом, заявивши, що це «непристойно для королеви».

Натомість, ненавиділа інтелектуальну діяльність і визнавала, что не витримує читання. Чоловік же, із 1854, щотижнево проводив симпозіуми із інтелектуальною елітою столиці.

Замок Фішбах, де пройшло дитинство Марії

Марія була певна, що пожертви монархами власних грошей для боротьби із зубожінням населення є головним завданням її часу. Разом із чоловіком або соціальними однодумцями брала на себе велику кількість протекторатів. Виступала проти дитячої праці, сприяла появі шкіл в країні, створенню установ для бідних та хворих. Так, 1848-го була заснована Євангелічна асоціація ремісників, 1850 — фонд Марії та Марти, 1851 — протестантські заклади порятунку та освіти, 1860 — товариство Магдалини. 1853 королева створила світську благодійну асоціацію «Об'єднання Святого Йоганнеса», яка повинна була забезпечувати сиріт, сліпих та глухих. Також підтримувала фонд «Maximilians-Waisen stift» для дітей-сиріт, головою якого була її зовиця Александра. Як і попередні королеви, сприяла розвитку протестантської общини у Мюнхені.[1]

Маючи слабке здоров'я і багато працюючи, Максиміліан II помер у березні 1864 у віці 53 років. На престол зійшов їхній старший син під іменем Людвіга II. Разом із ним у грудні 1869 Марія відновила діяльність «Асоціації баварських жінок», метою якої були догляд та підтримка поранених та хворих вояків у польових умовах. Це поклало початок Баварському Червоному хресту.

Королеву турбував психічний стан її молодшого сина. 1872 він був визнаний недієзданим і відправлений під медичний нагляд та лікування до замку Людвігсталь, потім — до Німфенбурга. Католицьке духовенство наполягало, що принц не зможе стати здоровим, доки його матір відвідує євангелічну церкву. У жовтні 1874 Марія перейшла у католицтво.[1]

В останні роки життя страждала від хворобливого артириту. Проживала в маєтках Ельбіґенальпу та замку Хоеншванґау.

Людвіг трагічно загинув у червні 1886, не залишивши нащадків. Отто, якому так і не вдалося вилікуватися, був проголошений королем. Фактичним правителем став брат Максиміліана, Луїтпольд.

Марія пішла з життя 17 травня 1889. Її поховали у Театинеркірхе в Мюнхені. Серце зберігається у каплиці Благодаті в Альтьоттингу.

Нагороди[ред.ред. код]

Генеалогія[ред.ред. код]

Август Вільгельм Пруський
Prince august wilhelm of prussia.jpg
 
Луїза Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
Людвіг IX
Louis IX of Hesse Darmstadt-f4598401.jpg
 
Кароліна Цвайбрюкен-Біркенфельдська
Caroline-Henriette of Hesse Darmstadt-f4578561.jpg
 
Фрідріх IV
 
Ульріка Луїза Солмс-Браунфельська
 
Людвіг IX
Louis IX of Hesse Darmstadt-f4598401.jpg
 
Кароліна Цвайбрюкен-Біркенфельдська
Caroline-Henriette of Hesse Darmstadt-f4578561.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм II
Frederick Wilhelm II.png
 
 
 
 
 
Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська
Friederike Luise von Hessen-Darmstadt.jpg
 
 
 
 
 
Фрідріх V
Friedrich VHessenHomburg.jpg
 
 
 
 
 
Кароліна Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм Пруський
Willem1783.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Анна Гессен-Гомбурзька
MariannevonPreußen.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Manfred Berger: Marie Friederike Franziska Hedwig. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 24, Bautz, Nordhausen 2005, ISBN 3-88309-247-9, Sp. 1048–1054.
  2. Karl Theodor von Heigel: Maximilian II., König von Baiern. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 21, Duncker & Humblot, Leipzig 1885, S. 39–53. [1] (нім.)
  3. Історія Баварії стор.802 [2] (нім.)

Література[ред.ред. код]

  • Martha Schad: Bayerns Königinnen (= Piper 4598). Durchgesehene Taschenbuchausgabe, Neuausgabe. Piper, München 2005, ISBN 3-492-24598-6.
  • Manfred Berger: Marie Friederike Franziska Hedwig. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 24, Bautz, Nordhausen 2005, ISBN 3-88309-247-9, Sp. 1048–1054.
  • Marianne Wörwag-Parizot, Sa Majesté le roi Louis II de Bavière,Édition de Monsalvat, Brunoy,1996

Посилання[ред.ред. код]