Массіміліано Стампа
| італ. Massimiliano Stampa | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Софонісба Ангіссола |
| Час створення: | 1557 |
| Розміри: | 136,8 х 71,5 см[1] |
| Висота: | 1089 міліметр |
| Ширина: | 864 міліметр |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Балтимор, США |
| Музей: | Художній музей Волтерс |
| Інвентарний номер: | 86.PB.476[2] |
Массіміліано Стампа( італ. Massimiliano Stampa) — дитячий портрет, котрий створила 1557 року італійська жінка-художниця Софонісба Ангіссола ( 1530—1625 )[1].
Жінка-художниця Софонісба Ангіссола обслуговувала італійських та іспанських аристократів. Серед замов, що отримала художниця у Північній Італії, був і портрет Массіміліано Стампа ( маркіза Сончіно ), хлопчика з аристократичної родини Стампа, третього маркіза малого італійського міста Сончіно.
Про вік хлопчика дізнались із напису на звороті портрета, що той позував художниці у віці дев'яти років[1]. Шістнадцяте століття в Італії пройшло під сильним політичним впливом Іспанської імперії, а частка італійських земель була колонізована саме іспанцями (Неаполітанське віце-королівство, землі Ломбардії). За потужним політичним впливом логічно прийшли іспанські моди. Аристократія Італії відправляла до королівського двору Іспанії власних дітей, аби ті отримали освіту і перейняли звички гордовитих іспанських грандів. Копіювали не тільки звички. Майстри-портретисти Італії, що працювали в Іспанії, переходили на вироблений там тип парадного портрету - величного, аристократично холодного, з ознаками суспільного успіху, елегантності і демонстрацією багатства та недосяжності.
Софонісба Ангіссола слухняно перейшла на відтворення іспанського типу парадного портрету. Цим настановам вона слідувала і в портреті Массіміліано Стампа, маркіза Сончіно. Сама реальність внесла у парадний портрет свої корективи. Хлопчик вперше потрапив у незвичну ситуацію і дивиться напружено і підозріло. Художниця надала фігурі хлопчика величної пози дорослого, він ніби то сперся на колону. Але і поза його фігури зберегла напруженість і штучність. Він в чорному одязі, з парадною зброєю, наче іспанський гранд. Відомо, що до 1557 року помер його батько. Можливо, що чорний колір одягу обумовлений трауром, а замова на парадний портрет хлопця — переходом спадку до Массіміліано[1].
В портреті Массіміліано Стампа присутні всі ознаки високого соціального щаблю, котре мав з народження хлопець. Це рукавички і зброя, як ознаки аристократичного походження (не дуже потрібні в Італії, тим паче малій дитині), мармурова колона і пес біля ніг[1]. Досить типовим для аристократичних портретів доби маньєризму було і зелене тло портрету, відоме і у інших портретах аристократії, не тільки у італійців.
-
Франческо Сальвіаті. «Портрет невідомого», Музей Гетті, США -
Худ Джироламо Маццола Бедолі. «Алегоричний портрет Олессандро Фарнезе, герцога Пармського». Національна галерея (Парма). -
Франческо Сальвіаті. «Портрет невідомого в кріслі», 1546, приватна збірка
- Chadwick, Whitney (1990). Women, Art, and Society. London: Thames and Hudson. ISBN 0-500-20354-7.
- Ferino-Pagden, Sylvia; Kusche, Maria (1995). Sofonisba Anguissola: A Renaissance Woman. National Museum of Women in the Arts. ISBN 0-940979-31-4.
- Harris, Ann Sutherland; Nochlin, Linda (1976). Women Artists: 1550–1950. New York: Los Angeles County Museum of Art, Knopf. ISBN 0-394-41169-2.
- Perlingieri, Ilya Sandra (1992). Sofonisba Anguissola. Rizzoli International. ISBN 0-8478-1544-7.
- Pizzagalli, Daniela (2003). La signora della pittura: vita di Sofonisba Anguissola, gentildonna e artista nel Rinascimento [The Lady of the Painting: The Life of Sofonisba Anguissola, Gentlewoman and Artist of the Renaissance] (in Italian). Milan: Rizzoli. ISBN 88-17-99509-6.
