Матвєєв Євген Володимирович
| Матвєєв Євген Володимирович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 15 січня 1950 (74 роки) Харпай, Московська область | |||
| Країна |  СРСР →  Україна | |||
| Жанр | графіка | |||
| Навчання | Український поліграфічний інститут ім. Федорова | |||
| Діяльність | художник | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Звання |  | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
Євге́н Володи́мирович Матвє́єв (* 15 січня 1950, Харпай, Лотошинський район, Московська область) — український графік, 1978 — член НСХУ, лауреат Шевченківської премії 1983 року, нагороджений Срібною медаллю Академії мистецтв СРСР. Представник Нової хвилі. Народний художник України.
1970 року закінчив Український поліграфічний інститут ім. Федорова, педагогами були Б. Валуєнко, М. Іванов, О. Крилова.
Працював позаштатним художником республіканського видавництва Держкомвидаву УРСР.
З 1976 року працює старшим художнім редактором у редакції дослідно-експериментальних зразків книжкової продукції Держкомвидаву УРСР.
Лауреат Шевченківської премії 1983 року — в групі номінантів — з В. П. Бойком, А. М. Зубцем, Г. Ю. Кузнецовим, Ю. Г. Новиковим, М. І. Хоменком, М. Д. Шевченком, Р. Ф. Шпатовим: «за впровадження нових принципів конструювання, оформлення та поліграфічного виконання творів класиків марксизму-ленінізму та видатних діячів комуністичного і робітничого руху», зокрема — за оформлення праць Г. Димитрова «І все-таки вона крутиться!..» та К. Маркса «Капітал», «Громадянська війна у Франції».
Народний художник України (25 червня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[1]
З 2014 року працює у співавторстві із Миколою Бабаком в арттандемі БМ Бабак-Матвєєв.
- Графічні оформлення 1982 — видань «Капітал», «Громадянська війна у Франції» К. Маркса, живописні: 1991 — декоративне панно для музею Національний музей Тараса ШевченкаТ. Г. Шевченка у Києві,
- 1992 — музею космонавтики в Житомирі,
- картини: 1993 — «Чорнобиль. Земля предків»,
- 1993 — «Портрет Нельсона Мандели»,
- 1994 — «Даная»,
- 1994 — «Шлях на Голгофу»,
- 2001 — «Портрет королеви Єлизавети II»,
- 2002 — «Інформосома 3»,
- 2003 — «Політтехнолог».
- 2017 — «Третя річниця Майдану»,Черкаський художній музей
- 2017 — «The Multidimensional Context of Art Beyond Post-Soviet Borders», Alexandre Gertsman Contemporary Art Gallery, Нью-Йорк
- 2018 — «Fantasy and Fury: an Artistic Journey from Kyiv to New York», Alexandre Gertsman Contemporary Art Gallery, Нью-Йорк
- 2018 — «Revelations», Alexandre Gertsman Contemporary Art Gallery, Нью-Йорк
- 2020 — «Культура в часи пошесті», віртуальна виставка
- 2020 — «Діалоги», 10-а Міжнародна виставка сучасного мистецтва, Черкаський художній музей
- 2021 — «Антракт», 17-а Міжнародна виставка сучасного мистецтва, Черкаський художній музей
- 2021 — Проєкт «13 кімнат COVID», Музей сучасного мистецтва Корсаків, Луцьк
- 2022 — Проєкт «13 кімнат COVID», віртуальна виставка, Alexandre Gertsman Contemporary Art Gallery, Нью-Йорк
- ↑ Указ Президента України від 25 червня 2016 року № 276/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- Шевченківський комітет [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- КО НСХУ
- Міжнародна виставка МИСТЕЦТВО В ЧАСИ ПОШЕСТІ [1] [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |