Матео Фальконе (оповідання)
| Матео Фальконе | |
| Назва | фр. Mateo Falcone |
|---|---|
| Підзаголовок | Mœurs de la Corse |
| Видання або переклади | Матео Фальконеd |
| Автор | Проспер Меріме |
| Мова твору або назви | французька |
| Дата публікації | 1829 |
| Статус авторських прав | 🅮 і 🅮 |
| Введено в | Revue de Parisd |
«Матео Фальконе» — оповідання Проспера Меріме 1829 року. Вперше опубліковане в травневому номері газети «Revue de Paris». Його чітко сфокусований наратив був добре сприйнятий, а сам твір назвали «справжнім французьким оповіданням»[1][2].
Сюжет[ред. | ред. код]
Матео Фальконе — шанований господар і стрілець, який живе в гористій частині Корсики, де часто бувають втікачі. Одного разу він йде перевіряти отару овець, залишаючи свого 10-річного сина Фортунато наглядати за будинком. За його відсутності до будинку заходить розшукуваний злочинець, на ім'я Джанетто і, знаючи репутацію Матео, просить його сховатися в будинку. Фортунато вагається, але погоджується після того, як Джанетто пропонує йому срібну монету.
Невдовзі прибуває група солдатів на чолі з далеким двоюрідним братом Фортунато Тіодоро. Тіодоро розпитує його про Джанетто і, незадоволений відповідями, наказує обшукати будинок. Не знайшовши нікого, він пропонує свій срібний годинник в обмін на Джанетто. Не втримавшись, Фортунато видає схованку злочинця.
Матео та його дружина повертаються, поки солдати зайняті арештом Джанетто. У той час як Тіодоро з ентузіазмом розповідає Матео, як чоловіка схопили, Джанетто засуджує його будинок як зрадницький. Розлючений Матео чекає, поки солдати підуть, а потім наказує Фортунато йти за ним у сусідній яр. Там він просить Фортунато помолитися, а потім застрелює його. Повернувшись до будинку, Матео каже дружині, що справедливість відбулася і він прийме їхнього зятя.
Адаптації[ред. | ред. код]
За мотивами оповідання в 1960 році було знято однойменний радянський короткометражний фільм.
Кацухіро Отомо адаптував оповідання у своїй дебютній манзі 1973 року «Звіт про зброю»[3].
У 2009 році оповідання було адаптовано до 65-хвилинного однойменного фільму режисера Еріка В'юйяра[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sachs, Murray (1975) «The Emergence of a Poetics»
- ↑ The Short-story: Specimens Illustrating Its Development Brander Matthews — 1907 — Page 137 "He had abundant invention, with a leaning toward tragedy, seized in its intensest aspects. These qualities are visible in " Mateo Falcone, " published in 1829, as well as in the longer « Carmen.» MATEO FALCONE1 Coming out of Porto- Vecchio …
- ↑ Brooks, Brad; Tim Pilcher (2005). The Essential Guide to World Comics. London: Collins & Brown. с. 103. ISBN 1-84340-300-5.
- ↑ Frodon, Jean-Michel (26 листопада 2014). «Mateo Falcone», ou comment un des meilleurs romanciers de l'année en a aussi signé un des plus beaux films. Slate.fr (fr-FR) . Процитовано 21 травня 2021.
Див. також[ред. | ред. код]
|
