Беатриса Кастильська (1242—1303)
| Беатриса порт. Beatriz de Castela e Gusmão | ||
.png) «Генеалогія королів Португалії», 1530—1534 | ||
.svg) | ||
| ||
|---|---|---|
| 1253 — 27 жовтня 1303 | ||
| Попередник: | Матильда Булонська | |
| Наступник: | Ізабела Арагонська | |
| Народження: |
1242 (1244) Сарагоса, Кастилія | |
| Смерть: |
27 жовтня 1303 невідомо | |
| Поховання: | Алкобаський монастир | |
| Країна: | Португальське королівство | |
| Релігія: | католичка | |
| Рід: | Бургундська | |
| Батько: | Альфонсо X | |
| Мати: | Майор де Гусман | |
| Шлюб: | Афонсу ІІІ | |
| Діти: | Дініш | |
Беатри́са (ісп. і порт. Beatriz; 1242 (1244) — 27 жовтня 1303) — кастильська інфанта, королева Португалії (1253—1303). Представниця кастильської Бургундської династії. Народилася в Сарагосі, Кастилія. Позашлюбна донька кастильського короля Альфонсо X від коханки-фаворитки Майор де Гусман. Дружина португальського короля Афонсу ІІІ, королева-консорт (1253—1279). Матір португальського короля Дініша. Сеньйор Алькосерська (з 1267). Похована в Алкобаському монастирі. Також — Беатрі́с, Беатріс де Гусман, Беатриса (I) Кастильська (ісп. Beatriz de Castilla, порт. Beatriz de Castela).
Біографія[ред. | ред. код]
Беатриса народилася в Сарагосі[1], між 1242 і 1244 роками, в родині кастильського короля Альфонсо X. Її матір'ю була королівська коханка Майор де Гусман, сеньйора Алькосерська[2][3][1].
1253 року Беатриса вийшла заміж за португальського короля 43-річного Афонсу III, її троюрідного діда[4]. Він одружився з нею з політичного розрахунку, прагнучи закріпити за собою регіон Аль-Гарб (Алгарве), що був предметом суперечки з Кастилією[5]. За умовами шлюбу португальський король уклав із кастильським угоду, за якою Альфонсо Х визнався володарем цього регіону до тих пір, доки майбутній первісток Афонсу ІІІ і Беатриси не досягне 7-річного віку; після цього кастильський король мусив передати йому Алгарве[4][5][6]. Більшість португальських баронів вважали цю угоду принизливою[4].
Протягом 1253—1258 років Святий Престол не визнавав шлюб Беатриси з Афонсу ІІІ, оскільки португальський король вже мав іншу законну дружину — Матильду, графиню Булонську, яку лишив у Франції. 1255 року вона поскаржилася до Риму, звинувачуючи свого чоловіка в двоєженстві. 1258 року папа Олександр IV поставив вимогу королю повернутися до своєї першої дружини[7][8]. Афонсу ІІІ проігнорував ці заклики й продовжував жити з Беатрисою в Португалії. Після смерті Матильди римський папа Урбан IV визнав шлюб Афонсу ІІІ і Беатриси законним постфактум буллою «Qui celestia» від 19 червня 1261 року. Цим документом так само визнавалися законнородженими усі діти подружжя[8].
У Португалії королева Беатриса мала дохід від міст Торреш-Ведраш, Торреш-Новаш і Аленкер, який надав їй чоловік[9]. Після смерті своєї матері близько 1267 року вона успадкувала в Кастилії Алькосерську сеньйорію з поселеннями Сіфуентес, Віана-де-Мондехар, Палазуелос, Сальмерон, Вальдеолівас і Алькосер. В останньому Беатріса прийняла під свою протекцію монастир святої Клари, заснований її покійною ненькою[10]. Крім цього, португальська королева фундувала церкву святого Франциска в Аленкері, закінчену після її смерті[9].
Коли Дініш, син Беатриси, досягнув 7-річного віку Альфонсо Х передав йому Алгарве й висунув вимогу, аби Португалія підтримувала Кастилію в Реконкісті, надсилаючи війська у складі 50 лицарів. 1267 року Афонсу ІІІ уклав Бадахоський договір із Кастилією, за яким було визначено міждержавний кордон та визнано португальський суверенітет над Алгарве.
Після смерті чоловіка в 1279 році й інтронізації Дініша, Беатриса залишалася жити при дворі як королева-матір. Вона мала великий вплив при дворі й була запорукою миру Португалії з Кастилією. Проте 1282 року, внаслідок сварки з сином, королева переїхала до Севільї. Там вона підтримувала свого батька Альфонсо Х у суперечці з її зведеним братом Санчо, майбутнім кастильським королем Санчо IV. 4 березня 1283 року батько передав Беатрисі замки і поселення Моран, Серпу й Мора, а також дарував королівство Ньєбла й дохід від міста Бадахос[3][11]. 22 січня 1284 року була одним із завірителів другого заповіту Альфонсо Х й залишалася при батькові в його смертну годину[3].
Беатриса померла 27 жовтня 1303 року. Її поховали в Алкобаському монастирі поруч із чоловіком.
Сім'я[ред. | ред. код]
.jpg)
- Батько: Альфонсо X (1221—1284) — король Кастилії (1252—1284).
- Матір: Майор де Гусман (1205—1262) — сеньйора Алькосера.
- Чоловік: Афонсу III (1210—1279) — король Португалії (1248—1279).
- Діти:
- Бранка (1259—1321) — абатиса Бургоського королівського монастиря святої Марії.
- Фернанду (1260—1262) — португальський інфант; помер у дитинстві.
- Дініш (1261—1325) — король Португалії (1279—1325)
- Афонсу (1263—1312) — португальський інфант; сеньйор Порталегре.
- Санша (1264—1279) — португальська інфанта.
- Марія (1264—1284) — португальський інфант; помер у юному віці.
- Констанса (1266—1271) — португальська інфанта; померла у дитинстві.
- Вісенте (1268—1271) — португальський інфант; помер у дитинстві.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Rodrigues Oliveira, 2010, с. 133.
- ↑ Salazar y Acha, 1990, с. 222.
- ↑ а б в García Fernández, 1999, с. 910.
- ↑ а б в García Fernández, 1999, с. 908.
- ↑ а б Herculano, 1875, с. 111, Livro VI.
- ↑ Rodrigues Oliveira, 2010, с. 135.
- ↑ García Fernández, 1999, с. 909.
- ↑ а б Rodrigues Oliveira, 2010, с. 136.
- ↑ а б Rodrigues Oliveira, 2010, с. 141.
- ↑ Villalba Ruiz de Toledo, 1989, с. 319-320.
- ↑ Rodrigues Oliveira, 2010, с. 142.
Джерела[ред. | ред. код]
- García Fernández, Manuel (1999). «La política internacional de Portugal y Castilla en el contexto peninsular del Tratado de Alcañices (1267—1297). Relaciones diplomáticas y dinásticas». Universidade de Porto. Revista da Faculdade de Letras, Serie Historia (em espanhol) (XV): 901—943.
- González Jiménez, Manuel (2004). Alfonso X el Sabio (em espanhol). Barcelona: Editorial Ariel S. A. ISBN 84-344-6758-5
- Herculano, Alexandre (c. 1875). História de Portugal. Lisboa: Editorial Ariel S. A. OCLC 8836753
- Rodrigues Oliveira, Ana (2010). Rainhas medievais de Portugal. Dezassete mulheres, duas dinastias, quatro séculos de História. Lisboa: A esfera dos livros. ISBN 978-989-626-261-7
- Salazar y Acha, Jaime de (1989). «Los descendientes del conde Ero Fernández, fundador de Monasterio de Santa María de Ferreira de Pallares». El Museo de Pontevedra (em espanhol) (43): 67-86. ISSN 0210-7791
- Salazar y Acha, Jaime de, David; Masnata y de Quesada, David de (1990). «Precisiones y nuevos datos sobre el entorno familiar de Alfonso X el Sabio fundador de Ciudad Real» (PDF). Instituto de Estudios Manchegos. Cuadernos de Estudios Manchegos (em espanhol) (20): 210—231. ISSN 0526-2623
- Valdeón Baruque, Julio (2003). Alfonso X: la forja de la España moderna (em espanhol). Madrid: Ediciones Temas de Hoy, S.A. ISBN 84-8460-277-X
- Villalba Ruiz de Toledo, Francisco Javier (1989). «El Monasterio de Santa Clara de Alcocer y su conexión con la monarquía (siglos XIII—XV)» (PDF). Wad al-Hayara: Revista de estudios de Guadalajara (em espanhol) (16): 319—324.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Беатриса Кастильська (1242—1303)
Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
| ||||||||
|
