Матильда Пілакапіо
| Матильда Пілакапіо | |
|---|---|
| Країна |
 ПНГ |
| Діяльність | захисник довкілля, правозахисниця |
Матильда Пілакапіо — правозахисниця та екологічна активістка з Папуа-Нової Гвінеї (PNG). Колишній член провінційного уряду провінції Мілн-Бей, вона особливо відома своїми кампаніями проти промисловості олійної пальми. Зовсім недавно вона брала активну участь у Papua Hahine Social Action Forum, групі, яка бореться проти гендерного насильства.
Активізм[ред. | ред. код]
Матильда Пілакапіо родом з Лейлеяфи в провінції Мілн-Бей. Вона працювала в уряді провінції Мілн-Бей і деякий час була членом ради маркетингової ради Копра PNG. До активної діяльності вона вперше залучилася у 2007 році, коли дізналася, що лісозаготівельна компанія хоче вилучити корінні види чорного дерева з острова Вудларк у провінції Мілн-Бей, з якою у неї були родинні зв’язки. Працюючи з Greenpeace, вона та інші організували успішну опозицію пропозиції. У 2007 році вона балотувалася як незалежна кандидат від Алотауського відкритого виборчого округу на загальнонаціональних виборах, але не була обрана. У тому році була обрана лише одна жінка, пані Керол Кіду.[1][2][3]
Згодом Пілакапіо почала активно підтримувати фермерів у провінції Мілн-Бей у протистоянні практикам корпорації Cargill щодо виробництва олійної пальми, яка передбачала оренду звичайних земель компанією та фермерів, які тоді займалися виробництвом за контрактом. Вона стверджувала, що це спричиняє залежність від ненадійних світових ринкових цін і що монокультура, пов’язана з виробництвом олійної пальми, означає, що люди нехтують виробництвом продовольчих культур. Вона також стверджувала, що люди в провінції Мілн-Бей відмовилися від своїх прав на свою традиційну землю, не маючи чіткого уявлення, що вони підписують, і не маючи доступу до юридичної консультації. Пізніше вона також порушила питання про забруднення внаслідок діяльності пальмових олійних заводів і вплив торгівлі вуглецю на людей у PNG. У 2009 році за підтримки Rainforest Action Network Пілакапіо поїхала до Сполучених Штатів, щоб зустрітися з керівниками Cargill у Бостоні та Міннеаполісі.[2][4][5]
У Мілн-Бей Пілакапіо очолювала низку організацій, зокрема Раду зі СНІДу Мілн-Бей, Жінки Мілн-Бей у сільському господарстві та Жіночу асоціацію Алотау. У 2013 році вона була рішучою прихильницею спроб Джулі Сосо, першої жінки-губернаторки країни, внести законопроєкт про заборону полігамії, стверджуючи, що серед інших переваг це може зменшити поширення ВІЛ/СНІДу в країні. Також вона працювала з Papua Hahine Social Action Forum, організацією, яка займається доглядом, консультуванням та підтримкою жертв насильства, головним чином жінок і дітей.[2][6][7][8]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Sepoe, Oruvu. Women as Candidates and Voters: Gender Issues and the Kerema Open Electorate (PDF). ANU. Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2022. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ а б в Butler, Rhett A. Palm oil developers in Papua New Guinea accused of deception in dealing with communities. Mongabay. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ ELEKSIN The 1987 National Election in Papua New Guinea (PDF). Open Research. Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ Matilda Pilacapio, Environmental Rights Advocate from Papua New Guinea. RAN. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ Matilda May Pilacapio: a true inspiration. Greenpeace. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ WORKSHOP ON THE ROLE OF NONGOVERNMENTAL ORGANIZATIONS IN TflE PREVENTION AND CONTROL OF AIDS IN THE PACIFIC (PDF). WHO. Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ Activist Matilda Pilacapio receives Women of Courage award. Papua New Guinea Post Courier. 22 квітня 2013.
- ↑ Social Concerns. Tok Stret. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- Пілакапіо розповідає про вбивство жінки в PNG [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Пілакапіо розповідає про свою роботу [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]