Матія Любек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матія Любек
Могила Любека в Загребі
Могила Любека в Загребі
Загальна інформація
Громадянство Югославія Югославія
Хорватія Хорватія
Народження 22 листопада 1953(1953-11-22)
Белище, Осієцько-Баранська жупанія, Хорватія
Смерть 11 жовтня 2000(2000-10-11) (46 років)
Валпово, Осієцько-Баранська жупанія, Хорватія
Поховання
Зріст 1,80 м
Вага 85 кг
Спорт
Країна Югославія Югославія
Вид спорту Веслування на байдарках і каное
Дисципліна Спринт на каное
Тренери Ласло Гінґль
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Югославія Югославія
Веслування на байдарках і каное (чоловіки)
Літні Олімпійські ігри
Золото Монреаль 1976 К-1 1000 м
Бронза Монреаль 1976 К-1 500 м
Золото Лос-Анджелес 1984 К-2 1000 м
Срібло Лос-Анджелес 1984 К-2 1000 м
Чемпіонат світу з веслування на байдарках і каное
Бронза Белград 1975 К-1 10000 м
Золото Белград 1978 К-1 1000 м
Бронза Белград 1978 К-1 10000 м
Срібло Ноттінгем 1981 К-1 10000 м
Золото Белград 1982 К-2 500 м
Срібло Белград 1982 К-2 1000 м
Золото Тампере 1983 К-2 500 м
Бронза Тампере 1983 К-2 1000 м
Золото Мехелен 1985 К-2 10000 м
Срібло Мехелен 1985 К-2 1000 м

Матія Любек (хорв. Matija Ljubek; нар. 22 листопада 1953, Беліще, Югославія — пом. 11 жовтня 2000, Валпово, Хорватія) — хорватський веслувальник-каноїст, чемпіон Олімпійський ігор 1976 та 1984 в одиночному спринті на 1000 м та каное-двійці на 500 м відповідно.[1][2]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Любек 22 листопада 1953 року в Беліще, Югославія, тепер Хорватія. Брав участь у чотирьох Олімпіадах, де завоював чотири медалі — два золота 1976 та 1984 (К-1 1000 м та К-2 500 м), одне срібло 1984 (К-2 1000 м) та одну бронзу 1976 (К-1 500 м). Він також завоював 10 медалей на чемпіонатах світу, чотири з яких золоті.

1976 року отримав нагороду кращого спортсмені Югославії.

Після завершення спортивної кар'єри став віце-президентом Олімпійського комітету Хорватії та працював представником Хорватії на Олімпійських іграх.

Помер Любек 2000 року коли був застрелений шурином, захищаючи свою матір. Це сталося через шість днів після повернення з Сіднею. Похований у Загребі, на кладовищі Мірогой.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]