Маціяка Анатолій Дмитрович
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (листопад 2018) |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2018) |
| Маціяка Анатолій Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 січня 1934 (5 травня 1932) Григорівка (Бахмацький район) Чернігівської області |
| Помер |
10 квітня 2019 (86 років) Київ |
| Країна |
 Україна |
| Національність | Україна |
| Діяльність | бандурист, композитор, диригент, педагог |
| Alma mater | Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра |
| Автограф |
 |
Анатолій Дмитрович Мація́ка (5 січня 1934 (5 травня 1932) Григорівка - 10 квітня 2019 Київ) — бандурист, композитор, диригент та педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 5 січня 1934 р. (за паспортом, а насправді — 5 травня 1932 р.) на станції Григорівка Дмитрівського (тепер частина Бахмацького) району Чернігівської області. Батько був залізничником, мати — домогосподарка. У сім'ї було четверо дітей: двоє старших — Борис і Олекса, середущий — Анатолій та молодший — Леонід. Ходив до школи за 1 км у с. Зірка, а з третього класу — у с. Григорівка.
З 1948 р. навчався у Київському державному музичному училищі ім. Р. М. Глієра (тепер Київський інститут музики імені Рейнгольда Глієра) на двох спеціальностях: хорове диригування — клас Г. Й. Ткаченко та бандура — клас В. А. Кабачка (по сольфеджіо та гармонії навчався у П. І. Майбороди).
Після закінчення училища А. Маціяка одразу ж вступив до Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського) знову на два факультети: диригентсько-хоровий — клас М. А. Прокопенка та оркестровий — клас В. А. Кабачка, а згодом — А. М. Бобиря. Одночасно з навчанням, з 1955 по 1959 роки, навчав гри на бандурі у Київському державному музичному училищі ім. Р. М. Глієра. Серед учнів Анатолія Маціяки — Елеонора Пилипенко-Миронюк, Валентина Пархоменко, Л. Ливаковська.
Після навчання працював у Національній заслуженій капелі бандуристів України імені Г. Майбороди. З 1962 по 1989 роки паралельно викладав у Кобзарській студії при капелі.
Помер композитор 10 квітня 2019 р. у Києві.
Список творів[ред. | ред. код]
Для бандури:
- Цикл з 12 п'єс «Дитячий альбом» (виданий у 2017 р.);
- Цикл з 12 п'єс «Акварелі» (1960—1965 рр.; виданий у 2008 р.);
- Ряд окремих мініатюр для бандури «Легенда», «Наспів», «Розповідь» (29.05.1999 р.), «Награш»;
- Соната a-moll для бандури solo у 4-ох частинах присвячена дружині (1983 р.; 3 част. - «Скорботне скерцо» - дописана 6.1(2).2000 р.);
- Концерт для бандури з симфонічним оркестром у 2 частинах (1974 р.; оркестрування Романа Стельмащука 2015 р.; прем'єра — 25 березня 2016 р. в концертному залі імені М.І. Глінки Запорізької обласної філармонії, соліст — Олег Созанський)
Для голосу:
- Збірник «Романси та пісні» для голосу і фортепіано («Пісня буремних літ», «Ранок» (для мішаного хору), «Батькові» (балада), «Пісня про матір» (є також варіант супроводу для бандури), «Плече вітчизни», «Елегія», «Журба» на слова В. Кота; «Чого являєшся мені у сні» на слова І. Франка; «Уж ночь давно...» на слова М. Горького; «В тебе коси - два потоки весняні...» на слова А. Дрогомирецького);
- Цикл зі 7 романсів на вірші Лесі Українки для голосу і фортепіано (1965 р.) («Нічка темна і тиха була», «Не співайте мені», «Горить моє серце», «Знов весна і знов надії», «Дивлюсь я на яснії зорі», «Стояла я і слухала весну», «Хотіла б я піснею стати»);
- Диптих на вірші Л. Костенко для голосу і фортепіано (1994 р.) («Напитись голосу твого», «І як тепер тебе забути»);
- «Три обрядові пісні» для бандурного жіночого тріо («Засвітилася зорина», «Величальна дідусям і бабусям», «Не впади порошино»);
- Обробки українських народних пісень у супроводі бандури («Летить галка через балку», «Не питай, чого в мене заплакані очі», «Ой піду я до млина», «Ой, по горі, по горі», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Ой у полі три криниченьки» та ін.)
Для хору:
- «Поема» на слова Т. Шевченка для мішаного хору;
- «Ранок» на слова В. Кота для мішаного хору;
- «Слався в віках моя Київська Русь» (Гімн України)
Для оркестру:
- Симфонія №1 (незакінчена; 1 част. та нариси 2 част.);
- Велика кількість обробок та оркестровок, що були написані для оркестру та солістів Національної заслуженої капелі бандуристів України ім. Г. Майбороди (серед них - «Ой ти, дівчино зарученая» (оркестровано у 1973 р., відновлено з пам’яті в 1994 р.); латиська народна пісня «Вій вітерець» 1973 р.; переклади класичних творів: Дж. Россіні Хор «Поговір» з опери «Севільський цирульник», З. Фібіх «Поема»)
Для різних інструментів:
- «Adagio» для скрипки й фортепіано;
- «Фуга» для фортепіано;
- «Полонез» для фортепіано
Джерела[ред. | ред. код]
- Жеплинський Б.М., Ковальчук Д.Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 158. http://ukrainka.org.ua/files/136-219-ok.pdfPDF
- Мандзюк Л. Методичні рекомендації / Л. Мандзюк. // Маціяка А. Акварелі. П'єси для бандури соло. — Харків : Стиль-Іздат, 2008. — С. 3-15.
- Маціяка А. Особисте інтерв'ю — Київ, 5 квітня 2017 р.
- Созанська, О.-К. (2022). Життєтворчість Анатолія Маціяки як феномен української бандурної традиції. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство, 47, 94-101. https://doi.org/10.31866/2410-1176.47.2022.269593