Мегаладапіс Едвардса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мегаладапіс Едвардса
Час існування: Плейстоцен — голоцен
2,588 —0,0005 млн років тому
Скелет Megaladapis edwardsi

Вимерлий  (1280—1420 р. н. е.) (МСОП 2.3)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Мокроносі (Strepsirhini)
Інфраряд: Лемуровиді (Lemuriformes)
Надродина: Лемури (Lemuroidea)
Родина: Megaladapidae
Рід: Megaladapis
Підрід: Peloriadapis
Вид: Мегаладапіс Едвардса
G. Grandidier, 1899
Посилання
Вікісховище: Category: Megaladapis edwardsi
Віківиди: Megaladapis edwardsi
Fossilworks: 384278

Мегаладапіс Едвардса (Megaladapis edwardsi) — вид вимерлих велетенських лемурів підроду Peloriadapis з роду Megaladapis родини Megaladapidae. Найбільший представник роду.

Довжина його тіла становила 1,3-1,5 м, передбачувана вага — 70-100 кг, за деякими джерелами сягала навіть 200 кг. Череп був витягнутий і вигнутий трохи вгору, 27,7-31,7 см завдовжки. Для цього виду характерні найбільші в роді моляри (висота першого корінного — близько 18,8 мм). Нижня щелепа була міцна і непропорційна з зубами, міцнішими за горілові. Мозок був невеликий порівняно з рештою тіла. Форма носових кісток спонукає дослідників припускати про наявність у цього лемура витягнутої і рухливої ​​губи.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Був здатний повзати деревами. Втім вів переважно наземний спосіб життя, пересуваючись рачки. Його рештки знаходили біля боліт та відкладень озерного мулу. Живився рослинною їжею, переважно листям.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Його залишки знаходили у південній та південно-західній частині Мадагаскару. Деякі радіовуглецеві датування дозволяють допустити, що він вимер пізніше за інших видів і все ще існував під час прибуття португальців в 1504 році. Розповіді місцевого населення начебто свідчать про те, що він протримався у віддалених лісових районах до XVII століття. Причинами вимирання називають наступні: зникнення більшості лісів, велика посуха, діяльність людини, можливо усі фактори разом.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • William L. Jungers: Osteological Form and Function: the Appendicular Skeleton of Megaladapis, a Subfossil Prosimian from Madagascar (Primates, Lemuroidea). Thesis (Ph. D.), University of Michigan, Ann Arbor 1976.
  • Thomas Geissmann: Vergleichende Primatologie. Springer-Verlag, Berlin u. a. 2002, ISBN 3-540-43645-6.