Меламед Григорій Мойсейович

Меламед Григорій Мойсейович
Народилася	1895(1895) місто Гомель, тепер Білорусь
Померла	1965(1965) місто Москва
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	єврей
Партія	ВКП(б)

Григорій Мойсейович Меламед (жовтень 1895(1895), місто Гомель, тепер Білорусь — 1965, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, юрист, голова воєнного трибуналу Українського військового округу, заступник голови Верховного суду Української РСР. Член ВУЦВК. Член Комісії радянського контролю при РНК СРСР у 1934—1939 роках.

Життєпис

Народився у жовтні 1895(1895), в місті Гомель (тепер Білорусь), в єврейській родині бакалійника.

З січня 1911 по серпень 1915 року працював репетитором у місті Гомелі.

У 1914 році закінчив єврейську гімназію в рідному місті. З вересня 1915 по лютий 1917 року — студент юридичного факультету Психоневрологічного інституту в Петрограді.

У березні — листопаді 1917 року — завідувач паспортного відділу в Петрограді.

З 1911 по 1917 рік був членом Бунду, з травня 1917 року - член РСДРП(б).

У листопаді 1917 — березні 1918 року — завідувач юридичного відділу в Петрограді.

У квітні 1918 — березні 1919 року — слідчий, інструктор, член Колегії слідчих Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) у Москві.

У березні — липні 1919 року — слідчий, завідувач юридичної частини, член губернської надзвичайної комісії (губЧК) у місті Одесі.

У серпні — жовтні 1919 року — начальник політичного відділу запасних частин 12-ї армії РСЧА в Києві.

У жовтні 1919 — лютому 1920 року — завідувач агітаційного відділу Управління із формування, комплектування і навчання військ 12-ї армії РСЧА в Новозибкові.

У лютому — вересні 1920 року — політичний санітарний інспектор 12-ї армії РСЧА в Ніжині.

У жовтні 1920 — червні 1921 року — член колегії воєнного трибуналу 6-ї та 4-ї армій РСЧА в Кременчуці та Сімферополі.

У червні — серпні 1921 року — член колегії воєнного трибуналу 3-го кінного корпусу 4-ї армії РСЧА в Мелітополі.

У серпні 1921 — січні 1922 року — заступник голови і член колегії воєнного трибуналу Харківського військового округу в Катеринославі.

У січні — листопаді 1922 року — заступник голови і член колегії воєнного трибуналу Київського військового округу в Києві.

У листопаді 1922 — грудні 1925 року — заступник голови, голова воєнного трибуналу Українського військового округу в Харкові.

У грудні 1925 — травні 1929 року — заступник голови Верховного суду Української СРР у Харкові.

У травні — жовтні 1929 року — завідувач відділу торгівлі виконавчого комітету Запорізької окружної ради.

З жовтня 1929 по грудень 1933 року — студент-«парттисячник» Харківського хіміко-технологічного інституту.

У лютому 1934 — травні 1937 року — заступник керівника, з травня 1937 року — керівник групи хімічної промисловості Комісії радянського контролю при РНК СРСР.

З травня 1937 року важко хворів, не працював.

З березня 1939 року — персональний пенсіонер республіканського значення в Москві.

З листопада 1941 по листопад 1943 року перебував в евакуації в Чкалові (Оренбурзі).

З листопада 1943 року — на пенсії в Москві.

Помер у 1965 році в місті Москва (Російська Федерація). Похований в колумбарії Новодівочого цвинтаря Москви.

Джерела

• Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)