Мелес (річка)
Мелес (тур. Meles Çayı) — невелика берегова річка в Малій Азії, в Лідії. Бере початок в 18 км на південь від сучасного міста Ізміра в Туреччині, на південному схилі Кадіфекале (в давнину Пагос, дав.-гр. Πάγος), перетинає територію Ізміра і впадає в Ізмірську затоку. Наближаючись до Ізміру Мелес ділиться на два рукави, один з яких перетинає передмістя. Трішки нижче розподілу на рукави перекинутий мальовничий «міст караванів», а приблизно в 5 км нижче за течією долина річки пересічена двома античними акведуками (Kızılçullu Su Kemerleri), покритими травертином[1]. Поблизу гирла річку перетинає сучасний автомобільний міст.
Арковий (з однієї кам'яної плити) «міст караванів» через річку Мелес датується 850 роком до н. е. і є найдавнішим мостом, який використовується до цього часу[2]. Міст караванів відвідували композитор Огінський[3] і співак Шаляпін[4] під час візиту в Смирну.
У давнину річка називалася Меле (Меліт[5], лат. Meles, дав.-гр. Μέλης). При джерелах Мілета в печері Гомер ніби писав свої пісні; звідси й прізвисько Мелесіген[6] (Μελήσιγενής)[7] — «народжений Мелетом»[8], також «мелетські твори» (Meleteae chartae). Затока, в яку впадала річка, називався Мелетською (Μελήτου κόλπος)[9]. Згідно Псевдо-Геродоту («Життя Гомера») мати Гомера Крефеїда була мешканкою еолійського міста Кими і народила Гомера на річці Меле. Псевдо-Плутарх[10], Піндар і Стесімброт[11] повідомляють, що батьками Гомера були річковий бог Меле і німфа Крефеїда в Смирні. Після того, як Мелесіген (або Мелесіанакт) осліп, його стали звати «гомером», як називали сліпців на еолійському діалекті давньогрецької мови. Згідно з іншим життєписам Ὅμηρος означало «заручник»[12].
Страбон повідомляє, що річка текла неподалік від стін Смирни. У Смирні був культ Гомера. Існував Гомерій — чотирикутний портик з храмом Гомера і його дерев'яною статуєю[13]. Також в Смирні мідна монета чеканилася, звана гомерієм[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Матвеев С. Н. Турция : (Азиатская часть - Анатолия) : Физ.-геогр. описание. — М. ; Л. : Изд-во и 2-я тип. Изд-ва Акад. наук СССР, 1946. — С. 76—77.
- ↑ Рязанцев, Михаил (2013-004-26). Уникальные мосты. Газета «Гудок», № 15. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 25 травня 2020.
- ↑ Залуский, Иво. Ген Огинского : посвящается 250-летию со дня рождения: пер. с англ / вступ. ст. О. В. Дадиомовой, С. Н. Немогай. — Минск : Четыре четверти, 2015. — С. 114.
- ↑ Петелин, Виктор. Триумф, или Жизнь Шаляпина : 1903-1922. — М. : Центрполиграф, 2000. — С. 60. — ISBN 5-227-00533-8.
- ↑ а б Страбон. География. XIV, 1, 37; с. 646
- ↑ Клейн, Лев. Что создал Гомер? // Троицкий вариант — Наука. — 2014. — № 156. — Число 17 (06). — С. 12. Архівовано з джерела 13 жовтня 2017. Процитовано 23 червня 2020.
- ↑ Любкер Ф. Lydia // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- ↑ Вахрушев В. С. Гомер // Зарубежные писатели : биобиблиографический словарь : в 2 ч / под ред. Н. П. Михальской. — 3-е изд., стер. — М. : Просвещение : АО «Учеб. лит.», 1997. — С. 201-207. — ISBN 5-09-006166-1.
- ↑ Любкер Ф. Meles // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- ↑ Миронов В. Б. Древняя Греция. — М. : Вече, 2006. — 672 с. — (История русской и мировой культуры) — ISBN 5-9533-1645-3.
- ↑ Лосев А. Ф. Гомер. — Изд. 2-е, испр. — М. : Молодая гвардия, 2006. — 398 с. — (Жизнь замечательных людей; Вып. 1194 (994)) — ISBN 5-235-02929-1.
- ↑ Горнунг Б. В. История греческой литературы / Под ред. С. И. Соболевского, Б. В. Горнунга, З. Г. Гринберга и др. ; Акад. наук СССР. Ин-т мировой лит. им. Горького. — М. ; Л. : изд-во и 1-я тип. Изд-ва Акад. наук СССР, 1946. — С. 74.
- ↑ Пантелеев, Алексей Дмитриевич. «Мученичество Пиония» и религиозная жизнь Смирны в III в. н. э. // Индоевропейское языкознание и классическая филология. — 2018. — № 2 (17 квітня).
Література[ред. | ред. код]
- Любкер Ф. Meles // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |