Мелконянц Ольга Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ольга Мелконянц
Особисті дані
Повне ім'я Ольга Володимирівна Мелконянц
Народження 14 березня 1984(1984-03-14) (40 років)
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Білорусь «Педуніверситет»
Номер 33
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003 Україна «Азовочка» 3 (2)
2003—2006 Україна «Атекс» 25 (8)
2007—2013 Україна «Легенда» 72 (30)
2014 Білорусь «Мінськ» 23 (9)
2015 Білорусь «Надія-Дніпро» 17 (7)
2016—2017 Україна «Житлобуд-1» 20 (3)
2017 Україна «Пантери» (Ум) 8 (1)
2018—2019 Білорусь «Німан» 29 (12)
2019 Україна «Маріупольчанка» 6 (0)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
2006 Україна «НУХТ» ? (?)
2017—2018 Україна «Tesla» ? (?)
2019— Білорусь «Педуніверситет» 13 (6)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2010 Україна Україна 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дані оновлено 18 березня 2020.

Ольга Володимирівна Мелконянц (нар. 14 березня 1984) — українська футболістка і футзалістка, захисниця. Майстер спорту України (2009)[2]. У 2011 році номінувалася на звання найкращої футболістки України, а в 2012 році на звання найкращого гравця чемпіонату України[3][4].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футболом розпочала займатися в Маріуполі завдяки брату, який брав її на тренування[5]. 1 травня 2003 року у віці дев'ятнадцять років вона дебютувала у складі маріупольської «Азовочка» в матчі чемпіонату України проти харківського «Арсеналу» (0:14)[6]. Через короткий проміжок часу Мелконянц стала гравцем київського «Атексу», який був аутсайдером жіночого чемпіонату України. 2006 року паралельно виступала у Вищій лізі чемпіонату України з футзалу за київський НУХТ[7].

2007 року футболістка перейшла в чернігівську «Легенду». Дебют у Кубку УЄФА відбувся 22 вересня 2010 року в матчі проти клубу «Росіянка» (1:3). У команді Мелконянц виступала також як капітан[8]. Разом з «Легендою» футболістка двічі вигравала український чемпіонат і тричі ставала його срібним призером й один раз — бронзовим, одного разу вона ставала переможцем Кубка України та п'ять разів його фіналісткою. У 2013 році також стала переможцем зимової першості України[9].

Взимку 2014 року Мелконянц підписала контракт з білоруським «Мінськом»[10]. У складі команди вигравала чемпіонат, Кубок і Суперкубок Білорусі, а також брала участь в Кубку УЄФА. У лютому 2015 року футболістка підписала річну угоду з могильовським клубом «Надія-Дніпро»[11]. Разом з командою завоювала бронзові нагороди білоруської першості, після чого покинула команду[12].

На початку 2016 року футболістка повернулася на батьківщину, де приєдналася до харківського клубу «Житлобуду-1»[13]. У складі команди двічі ставала другою в чемпіонаті України і вигравала Кубок країни[14]. 2016 року разом з командою завоювала срібні медалі зимового чемпіонату України[15]. Влітку 2017 року став гравцем уманських «Пантер». У липні 2017 року складі команди брала участь у першому чемпіонаті України з пляжного футболу серед жінок і стала переможцем турніру[16].

У кінці 2017 року перейшла у футзальний клуб «Tesla» (Харків), де й дограла сезон[17].

2018 року повернулася до Білорусі у «Німан»[18], з яким за обопільною згодою сторін розірвала контракт у червні 2019 року[19].

2019 року приєдналась до білоруського футзального клубу «Педуніверситет»[20].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У вересні 2010 року Ольга була викликана головним тренером збірної України. Анатолій Куцев викликав футболістку на матч кваліфікації до чемпіонату світу 2011 року проти Італії[21]. Зустріч завершилася поразкою українок з рахунком 0:3, а сама Мелконянц залишилася на лавці запасних[22].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Легенда»
«Мінськ»
  • Білорусь Чемпіонат Білорусі
    • Чемпіон (1): 2014
  • Білорусь Кубок Білорусі
    • Володар (1): 2014
  • Білорусь Суперкубок Білорусі
    • Володар (1): 2014
«Надія-Дніпро»
  • Білорусь Чемпіонат Білорусі
    • Бронзовий призер (1): 2015
«Житлобуд-1»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Soccerdonna — 2010.
  2. ↑ Деснянська правда вільна № 27984 (16.01.2010) [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Деснянка вільна № 297 (24.12.2011) [Архівовано 2018-03-12 у Wayback Machine.]
  4. ↑ ЖФК Нафтохімік збирає призи [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Ольга Мелконянц: «Девчонки приятные, и у нас сложился отличный коллектив». [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Чемпіонат України з футболу серед жінок 2003 р. Протокол матчу Азовочка Маріуполь - Арсенал Харків. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
  7. ↑ "НУХТ" (Киев) - "БЕЛИЧАНКА-НПУ - 0:11 (рос.)
  8. ↑ Черниговская газета № 36 (066) (29.10.2012) [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Протокол матча «Легенда» (Чернигов) — «Дончанка» (Донецк) [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Мелконянц перешла в ФК «Минск» (Беларусь) [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Ольга Мелконянц — игрок «Надежды-Днепр» [Архівовано 2015-04-27 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Сестры Денисенко продолжат карьеру в «Надежда-Днепр» [Архівовано 2016-04-06 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Спортивные известия (12.02.2016) [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]
  14. ↑ «Жилстрой-1» — обладатель Кубка Украины! [Архівовано 2016-10-12 у Wayback Machine.]
  15. ↑ «Жилстрой-2» — чемпион V зимнего Всеукраинского первенства! [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Команда Вищої ліги здобула звання чемпіона України з пляжного футболу [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]
  17. ↑ «ПЗМС» на виїзді здолала «Теслу» (відео) [Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.]
    Футзальний ПЗМС удома несподівано програв харківській "Теслі". ВІДЕО [Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.]
    Склад футбольного клубу Tesla, що брав участь у турнірі чемпіонат з футзалу серед жіночих команд, сезоні 2017/2018 [Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Харківський клуб підсилився двома гравчинями збірної України з футзалу. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  19. ↑ По соглашению сторон [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. ↑ Заявки команд-участниц III чемпионата Беларуси среди женщин [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  21. ↑ Женская сборная Украины: на Италию — с оптимизмом [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Сказка о «женском футболе» закончилась в Чернигове? [Архівовано 2018-03-14 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

  • Інформаційний вісник Комітету жіночого футзалу України №1/2007
  • Передматчевая программка «Заря-Спартак» (Луганск) — «Беличанка-НПУ» (Коцюбинское) 28 октября 2006 года (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мелконянц_Ольга_Володимирівна&oldid=39775991