Мельничук Олексій Іванович
Відсутній елемент Вікіданих |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Олексій Іванович Мельничук (17 жовтня 1956) - український протестантський діяч, служитель баптистської церкви, пастор.
Народився на Поліссі в сім'ї євангельських християн-баптистів, яка була задіяна в організації нових церков в Україні. Батько із Млинова (Рівненська обл., Україна), мати — з-під Бреста (Білорусь). Проживав в м. Дубно.
В 1971 році в 15 років увірував і в 16 років прийняв хрещення. Ніс служіння благовісника.
У 1973 році став молодіжним пастором підпільної євангельської баптистської церкви у Білорусії. Проявляючи активність в поширенні Євангелія, молодіжна група церкви виросла до 150 членів, сильно привертаючи увагу КДБ.
Одружився з Ярославою в 1985 році.
Освоїв низку технічних, робітничих спеціальностей.
В 1987 році налагодив в м.Дубно кооператив "Новатор" по монтажу газового устаткування.
У 1990 році залишив свою підприємницьку діяльність і повністю присвятив себе християнському служінню. Служив євангелістом церкви Віфанія, м. Дубно з 1989 по 1993 рік.
У 1989 році став одним із засновників Міжнародної місіонерської асоціації Світло Євангелія (м. Рівне) - першій національній місії організованій в колишньому Радянському Союзі, яка займалася організацією нових церков, де і служив віце-президентом з 1989 по 1993 рік, і президентом з 1992 по 2001 рік.
В період Перебудови виступив з ідеєю створення на Україні серйозної богословської школи, яка була б здатна заповнити потребу церков євангельського напряму в освічених священнослужителях. Недолік останніх дуже сильно відчувався у зв'язку з тим, що стаціонарна освіта священнослужителів євангельського напряму при радянській владі була заборонена, а заочна форма навчання, дозволена з середини сімдесятих, не задовольняла по своїй якості.
Теологічну освіту здобув у Денверській семінарії у США, закінчив магістратуру за спеціальністю «Світове християнство» (1993-1996).
У 1991 році Мельничук створює в Донецьку Донецький біблейський коледж за підтримки семінарії Денвера (Денвер, США) і місіонерської організації "Світло Євангелія" (Донецьк). Він же стає і першим ректором коледжу. У 1993 році освітня політика коледжу була переглянута. За пропозицією Мельничука коледж бере курс на розвиток не лише у сфері християнської освіти, але і в сфері загально гуманітарної освіти, але на підставі християнських моральних принципів. З цієї миті коледж перетворюється в Донецький Християнський Університет Донецький християнський університет, який Олексій Іванович очолює до літа 2002 роки.
З 1992 по 1999 був пастором євангельської церкви Воскресіння Христа в Донецьку.
У 1999 році брав участь в основі баптистської церкви Святої Трійці в Донецьку, де був пастором до 2002 року.
Також ніс служіння пастора в незалежній євангельській баптистській церкві в м. Києві.
У 1997-2003 є президентом Євро-Азіатскої Акредитаційній Асоціації. У 2003-2004 роках - головою Братерства незалежних церков і місій євангельських християн-баптистів України.
Також служив в правлінні Східноєвропейської теологічної школи з 1999 по 2001 рік, а з 2002 по 2003 рік був президентом асоціації Духовне відродження в Росії.
Працював в м.Дубно генеральним директором компанії «Склоресурс», є її консультантом з питань управління підприємством.
У 2009 році за рішенням Ради Опікунів Мельничук знову обраний ректором Донецького Християнського університету.
З 2014 року очолює організацію Connect International (Каліфорнія, США), що є інструментом для християн з країн колишнього СРСР (тих що емігрували до країн Америки та Європи та тих, що проживають на батьківщині) у справах просвітництва та благодійності.
Читає лекції та веде семінари, зокрема в галузі християнського керівництва та історичної теології.
Багато займається самоосвітою.
Донька — політолог-соціолог. Син - лікар.
Проживає в США, в м.Сакраменто