Мельнічук Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мельнічук Сергій Іванович
Мельнічук Сергій Іванович

президент компанії ПрАТ «Бліц-Інформ»
Час на посаді:
1994 — 2013

шеф-редактор газети Бизнес

Народився30 вересня 1967(1967-09-30)
Київ, УРСР
Помер16 листопада 2013(2013-11-16) (46 років)
Київ, Україна

Мельнічук Сергій Іванович (30 серпня 1967, Київ, УРСР — 16 листопада 2013, Київ, Україна) — український підприємець, власник і президент поліграфічного підприємства ПрАТ «Бліц-Інформ», шеф-редактор найвпливовішої в Україні ділової газети «Бизнес». У 2003 році журнал «Кореспондент» включив його в число 100 найвпливовіших українців — 63 місце в рейтингу. Через рік він відкотився на 79, а в 2005 не потрапив до рейтингу. У 2003 році статки Сергія Мельнічука — власника 98% акцій холдингу «Бліц-Інформ» експерти оцінювали в межах від $40 до 100 млн[1].

Молоді роки[ред. | ред. код]

Народився в 1967 році в Києві. З 1984 року по 1988 рік навчався в Київському вищому загальновійськовому командному училищі імені Михайла Васильовича Фрунзе. З 1988 — по вересень 1991 — служив у лавах Радянської армії.

З жовтня 1991 по червень 1992 року студент Українського інституту підприємництва (менеджмент зовнішньоекономічної діяльності).

Кар'єра в бізнесі[ред. | ред. код]

З липня 1992 року по травень 1993 — заступник директора МП «Укрінтурпринт», м.Київ. З червня 1993- по червень 1994 — головний редактор МП «Бліц-інформ». З червня 1994 по квітень 1998 року — президент, ЗАТ «Видавництво» «Бліц-Інформ».

Займатися підприємницькою діяльністю Сергій Мельнічук почав після звільнення з армії. Перший з'явився в результаті торгових операцій. Мельнічук не почав зупинятися на досягнутому. І в 1992 році, вклавши всі свої сили і гроші у видавничий бізнес, організувавши його разом з друзями. «Справу ми почали командою, яка склалася з товаришів по роті в училищі, звільнених, як і я», — згадував він в інтерв'ю газеті «День»

Спочатку йому допомагали лише декілька друзів і дружина, а зараз число співробітників холдингу перевищило 4 000 чоловік. На чолі бізнесу колишній військовий ставив родичів і друзів, за допомогою яких були побудовані два заводи по виробництву упаковки Бліц-Пак і Бліц-флекс, а також найсучасніший в СНД поліграфічний центр Бліц-принт. Окрім них, в Бліц-інформу належать газета «Бізнес» (якій холдин фактично зобов'язиний своєю появою), газета «Бухгалтерія», журнал «Наталі», каталог «Прайс-листи».

Аналітики вважають, що допомогти успіху йому допомогла військова дисципліна, запроваджена в холдингу. Разом з тим відзначають, що крім армійської жорсткості, Мельнічуку властиве стратегічне бачення.

Серед інших рис, властивих бізнесменові, відзначають уміння запалювати і розкривати таланти. «Це однозначно харизматична особа», — стверджував Олександр Антонець, що пропрацював під керівництвом Мельнічука три роки. Тепер він — виконавчий директор газети «Ділова столиця», головного конкурента «Бізнесу».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

В жовтні 1997 року Мельнічук вступає до СДПУ(О). Політичною кар'єрою він зобов'язаний Євгену Марчуку. Народний депутат України 3-го скликання (березень 1998 -квітень 2002 від СДПУ(О), N 10 в списку.

Член Комітету з питань бюджету (липень 1998 року — березень 2000 року), член Комітету з питань свободи слова та інформації (з березня 2000); член фракції СДПУ(О) (з травня 1998). Похід Мельнічука був не зовсім вдалим. У 2004 році він не балатувався до парламенту, продовжує триматись осторонь політики і донині.

Повернення до підприємництва[ред. | ред. код]

У 2002 році «Бліц-Інформ» пережив кризу. Ті, хто весь цей час допомагав Мельнічуку піднімати бізнес, протягом двох років покидають компанію під його тиском. Слід відзначити, що до 2002 року Сергій Мельнічук тримався осторонь від прямого управління компанією, посідаючи посаду голови наглядової ради.

У 2002–2003 рр. холдинг змінив 90% топ-менеджменту. Під керівництвом Сергія Мельнічука Бліц-інформ прагне знайти нові шляхи, щоб протистояти труднощам. Хоча конкуренція на ринку тижневиків різко зросла холдинг Мельнічука поки продовжує зберігати лідируючі позиції на ринку ділової преси.

Окрім того він автор 5 навчальних посібників, 16 наукових статей. Одружений, та батько 2 дітей. Володіє іспанською, анґлійською та німецькою мовами. Захоплюється тенісом та підводним плаванням.

Мельнічука характеризують як вкрай скритну людину. У 2004 році журнал «Кореспондент» відзначав, що Мельнічук «володіє трьома мовами, але з журналістами намагається діалогу не вести. В результаті кількість чуток навколо Бліц-інформа невимірний більше фактів, оприлюднених самим холдингом».

Помер 16 листопада 2013 року, похований у Києві на Лісовому кладовищі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересень 2008. Процитовано 16 жовтень 2008. 

Джерела[ред. | ред. код]