Ментавайська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ментавайська мова
Поширена в  Індонезія[1]
Писемність латинське письмо
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 mwv

Ментавайська мова (індонез. Bahasa Mentawai) — одна з австронезійських мов, поширена на однойменних островах біля берегів Західної Суматри. За даними Ethnologue, кількість носіїв цієї мови становила 58 тис. осіб у 2000 році[2].

Використовує писемність на основі латинської графіки[2].

Діалекти[ред. | ред. код]

Вирізняють такі діалекти: північний сіберут, пагай, сакалаган, сауманганджа, сілабу, сімалегі, сіпура, південний сіберут, таїкаку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ScriptSource - Indonesia
  2. а б Mentawai (англ.). Ethnologue. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 4 січня 2014.