Західна Суматра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Західна Суматра
Sumatera Barat, Sumbar
Coat of arms of West Sumatra.svg
Девіз: Tuah Sakato
мовою мінангкабау: «об'єднана й процвітаюча»
Традиційний будинок мінангкабау
Розташування провінції Західна Суматра
Столиця Паданг
Губернатор Ірван Праїтно (Irwan Prayitno)
Площа 42 013 км²
Населення 4 846 909 (2010, перепис)[1]
Етнічні групи мінангкабау (88 %), батаки (4 %), яванці (4 %), ментавайці (1 %)[2]
Релігія іслам
Мови індонезійська (офіційна), мінангкабау
Дата заснування {{{дата заснування}}}
Часовий пояс UTC+7
Сайт sumbarprov.go.id

За́хідна Сума́тра (індонез. Sumatera Barat, скорочено Сумбар, індонез. Sumbar) — провінція Індонезії, розташована на заході центральної частини острова Суматра. Межує з Індійським океаном на заході та провінціями Північною Суматрою на півночі, Ріау на північному сході, Джамбі на південному сході та Бенгкулу на півдні. Провінція займає площу 42 013 км² і, крім основної території на Суматрі, включає Ментавайські острови (Сіберут, Сипура, Паґай-Утара та Паґай-Селатар). Населення 4 846 909 осіб (2010, перепис)[1]. Паданг — столиця провінції.

Історія[ред. | ред. код]

Західна Суматра, яку здавна населяє народ мінангкабау, близько II ст. почала зазнавати культурного впливу з Індії. Згодом ця територія увійшла до складу імперії Шрівіджая, яка процвітала в Південній Суматрі на початку VII ст. Після розпаду Шрівіджаї в XIV ст. в Західній Суматрі було засновано королівство Мінангкабау (Пагаруюнг). Король Мінангкабау прийняв іслам в XVI ст. Коли голландці ввійшли в регіон у 1596 р., вони заснували тут головний плацдарм на Суматрі. В першій половині XIX ст. контроль над цією територією тимчасово перейшов до Британії. Голландцям знову вдалося захопити цю територію, коли вони на боці королівської родини Мінангкабау втрутилися у громадянську війну, відому як Війна Падрі (1821—1839).

Японія окупувала Суматру в період Другої світової війни. Після її закінчення індонезійські націоналісти оголосили про утворення Республіки Індонезія і, після періоду напруженої антиколоніальної боротьби, Західна Суматра, разом з усією Суматрою, 1950 року приєдналася до Республіки Індонезія. Провінція була місцем повстання проти уряду Сукарно в 1958 р., тут був сформований Революційний Уряд зі штаб-квартирою в Букіттінгі. Через декілька місяців повстання було придушене індонезійськими військами після проведення повітряних атак на Паданг та Букіттінгі.

Географія[ред. | ред. код]

Значну частину території провінції займає гірська система, що складається з декількох паралельних хребтів, увінчаних великою кількість активних та погаслих вулканів, серед яких Таланг (2 597 м), Марапі (2 891 м) та Сінгаланг (2 877 м). У багатьох місцях біля узбережжя розташовані болотяні ліси. Низинні дощові ліси із сосен, тику та червоного дерева простягаються до гористого регіону.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ Західної Суматри

До складу провінції входять 12 округів та 7 муніципалітетів (міст):

Назва Площа, км²[3] Населення, осіб
(2010, перепис)[1]
Острови Ментавай (індонез. Kepulauan Mentawai) 6 011,35 76 173
Південний Песисір (індонез. Pesisir Selatan) 5 749,89 429 246
Солок (індонез. Solok) 3 738,00 348 566
Сиджунджунг (індонез. Sijunjung) 3 130,40 201 823
Танах-Датар (індонез. Tanah Datar) 1 336,10 338 494
Паданг-Парьяман (індонез. Padang Pariaman) 1 332,51 391 056
Аґам (індонез. Agam) 1 804,30 454 853
Ліма-Пулух-Кота (індонез. Lima Puluh Kota) 3 571,14 348 555
Пасаман (індонез. Pasaman) 3 947,63 253 299
Південний Солок (індонез. Solok Selatan) 3 346,20 144 281
Дхармас-Рая (індонез. Dharmas Raya) 2 961,13 191 422
Західний Пасаман (індонез. Pasaman Barat) 3 887,77 365 129
місто Паданг (індонез. Kota Padang) 693,66 833 562
місто Солок (індонез. Kota Solok) 71,29 59 396
місто Савахлунто (індонез. Kota Sawah Lunto) 231,93 56 866
місто Падангпанджанг (індонез. Kota Padang Panjang) 23,00 47 008
місто Букіттінгі (індонез. Kota Bukittinggi) 25,24 111 312
місто Паякумбух (індонез. Kota Payakumbuh) 85,22 116 825
місто Парьяман (індонез. Kota Pariaman) 66,13 79 043
Провінція Західна Суматра 42 012,89 4 846 909

Економіка[ред. | ред. код]

Основа економіки — вирощування рису, кукурудзи, маніоку, чаю, кави, каучукових дерев, перцю, тютюну, кокосів та сої.

Промисловість виготовляє цемент, напої, текстильні та гумові вироби, хімікати, транспортне обладнання. Дороги проходять всією територією провінції, а залізничні шляхи обмежуються тільки її центральною частиною.

Населення[ред. | ред. код]

Основне населення провінції складається з мінангкабау, суспільство яких побудоване на засадах матріархату. Також тут живуть батаки-мандайлінги, розселені на півночі провінції, ментавайці — корінні жителі Ментавайських островів, а також яванці та інші трансмігранти, є невелике число китайців та індійців.

Етнічний склад населення Північної Суматри, за даними переписів населення 2000[2] і 2010[4] років, був таким:

Народи Чисельність (2000) Доля в населенні (2000) Чисельність (2010) Доля в населенні (2010)
Мінангкабау 3 747 343 88,35 % 4 219 729 87,33 %
Батаки 187 656 4,42 % 222 549 4,61 %
Яванці 176 023 4,15 % 217 096 4,49 %
Ментавайці 54 419 1,28 %
Малайці 21 654 0,51 % 39 629 0,82 %
Китайці 15 029 0,35 % 10 799 0,22 %
Сунданці 10 993 0,26 % 15 934 0,33 %
Інші 28 139 0,66 % 106 409 2,20 %
Всього 4 241 256 100,00 % 4 832 145 100,00 %

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Західна Суматра проживало 4 721 924 мусульманина (97,4 % населення), 109 681 християнин (2,3 % населення)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в 2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Provinsi Sumatera Barat. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
  2. а б Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 16: TABLE 1.2.6. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: West Sumatra, 2000
  3. Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
  4. Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
  5. 2010 Population Census — Population by Region and Religion. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)