Мерчисонська радіоастрономічна обсерваторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мерчисонська радіоастрономічна обсерваторія

Країна  Австралія
Розташування Західна Австралія
Відкрито 2005

Мерчисонська радіоастрономічна обсерваторія. Карта розташування: Австралія
Мерчисонська радіоастрономічна обсерваторія
Мерчисонська радіоастрономічна обсерваторія
Мерчисонська радіоастрономічна обсерваторія (Австралія)
Мапа

CMNS: Мерчисонська радіоастрономічна обсерваторія у Вікісховищі

Мерчисонська радіоастрономічна обсерваторія (англ. Murchison Radio-astronomy Observatory, MRO) — австралійська обсерваторія, заснована в 2009 році й підпорядкована CSIRO[en]. Розташована в зоні радіотиші поблизу станції Буларді[en] в ширі Мерчисон[en] у Західній Австралії, приблизно за 800 км на північ від Перта на землях австралійського народу ваджаррі[en].

Це один з двох основних майданчиків міжнародного проєкту Square Kilometer Array (другий — у Південній Африці). У межах цього проєкту до 2012 року створено два пристрої для тестування технологій майбутнього великого радіотелескопа:

У грудні 2022 року почалося будівництво головного великого телескопа SKA. Місце офіційно назвали Inyarrimanha Ilgari Bundara, що мовою ваджаррі[en] означає «ділитись небом і зорями».

В обсерваторії також працюють кілька менших приладів, не пов'язаних із SKA: CORE, EDGES, PAPER, SCOPE.

Історія

[ред. | ред. код]

Зона радіотиші (2005)

[ред. | ред. код]

У квітні 2005 року Австралійське управління зв'язку та ЗМІ[en] визначило обсерваторію захищеною зоною радіотиші, а в липні 2011 року введено посилену зону радіотиші. Початково зона радіотиші обмежувалась радіусом 70 км навколо обсерваторії (так звана «внутрішня зона»). У цьому радіусі ліцензії на радіообладнання видавали тільки за схвалення радіообсерваторії. Посилену зону радіотиші розширили з радіуса 70 км до 150 км[1]. Станом на 2020 рік зовнішня «координаційна» зона простягається до радіуса 260 км. У зоні радіотиші діють обмеження на використання всього обладнання радіозв'язку, зокрема телевізійних передавачів, мобільних телефонів, Сі-Бі-радіо та інших радіопередавачів, щоб не створювати перешкод радіотелескопам[2].

Станом на 2020 рік CSIRO й місцева влада досліджували та обговорювали різні можливості доступу в інтернет, наприклад, невелику мобільну мережу або використання оптичного волокна[2].

Створення обсерваторії (2009)

[ред. | ред. код]

У 2009 році CSIRO за 5,42 мільйона австралійських доларів придбав станцію Буларді площею 340 000 га, діючу на той час станцію для худоби[2][3][4]. Того ж 2009 року на придбаній ділянці заснували Мерчисонську радіоастрономічну обсерваторію[5].

До 2012 року обсерваторія вже включала Мерчисонську широкопольну решітку й ASKAP[6].

Землекористування

[ред. | ред. код]

CSIRO[en] та ASKAP співпрацювали з народом ваджаррі[en] яматджі[en], щоб продовжити наукові проєкти[6], поважаючи культурні потреби традиційних власників землі, а також забезпечити певні переваги для них, зокрема крихітної та віддаленої громади австралійських аборигенів піа ваджаррі, поруч зі станцією Буларді. Протягом кількох років до 2020 року тривали переговори перед підписанням угоди про землекористування корінним населенням між народом ваджаррі та CSIRO під керівництвом федерального Департаменту промисловості, інновацій та науки[en][2].

З представниками ваджаррі обговорюють такі питання, як культурне значення території та будівництво інфраструктури з мінімальним порушенням ландшафту. Люди ваджаррі можуть вільно пересуватися по території, якщо вони дотримуються радіотиші[2].

Станція Буларді більше не використовується як станція для вирощування великої рогатої худоби, а її власники покинули регіон приблизно у 2014 році[4][7]. На сусідній станції Вулін[en] є житло для гостей, і власники співпрацюють з місцевою владою, щоб розвивати її туристичний потенціал. Одним з планів на порядку денному є інтерпретаційний центр у Мерчисоні, за 100 км від Мерчисонської радіоастрономічної обсерваторії[2].

Телескопи

[ред. | ред. код]

ASKAP (англ. Australian Square Kilometer Array Pathfinder, австралійський прокладач шляху для решітки квадратного кілометра) був створений CSIRO[en] і складається з 36 однакових антен діаметром 12 метрів кожна, які працюють разом як єдиний інструмент. Поєднання високої швидкості огляду та високої чутливості ASKAP дозволить відповісти на деякі фундаментальні питання про утворення та ранню еволюцію Всесвіту, а також перевірити теорії космічного магнетизму й передбачення загальної теорії відносності[8]. Офіційне відкриття закладу відбулося 5 жовтня 2012 року[9].

Мерчисонська широкопольна решітка

[ред. | ред. код]

Мерчисонська широкопольна решітка (англ. Murchison Widefield Array, MWA) — це спільний проєкт міжнародного консорціуму університетів зі створення низькочастотної радіоматриці, що працює в діапазоні частот 80–300 МГц[6]. Основними науковими цілями є виявлення випромінювання нейтрального атомарного водню з космологічної епохи реіонізації, вивчення Сонця, геліосфери, іоносфери Землі та вивчення радіотранзієнтів. Мерчисонська широкопольна решітка є першим так званим масивом великого N, який повністю перехресно корелює сигнали від 128 фазованих фрагментів із 16 перехрещених диполів кожний. Велике за стандартом астрономічних інструментів поле зору становить близько 30 градусів у поперечнику.

Square Kilometre Array

[ред. | ред. код]

Square Kilometre Array (масив квадратного кілометра), зазвичай відомий як SKA, — це проєкт радіотелескопа, який виконується міжнародною робочою групою, починаючи з вересня 1993 року[10]. У 2012 році вирішено, що для телескопів використають два місця: одне в Мерчисоні в Австралії[11], а друге в Південно-Африканській Республіці, тоді як штаб-квартира організації буде розташована у Великій Британії[12]. Мерчисонська широкопольна решітка і ASKAP розглядаються як попередники основного телескопа SKA, причому обидва вони (разом з південноафриканськими телескопами MeerKAT і HERA) надають корисну наукову інформацію, водночас допомагаючи в остаточному проєктуванні, розробці та тестуванні основного телескопа SKA[13].

Будівництво головного телескопа на цьому місці розпочалося 5 грудня 2022 року[14]. Місце дістало назву Inyarrimanha Ilgari Bundara, що означає «ділитись небом і зорями» мовою ваджаррі[en]. Цей телескоп містить 100 000 антен, побудованих на ділянці розміром 74 км. Орієнтовна дата завершення будівництва телескопа — 2028 рік[15].

Експериментальні проєкти

[ред. | ред. код]

У Мерчисонській радіоастрономічній обсерваторії також працюють кілька менших експериментів — CORE, EDGES, PAPER і SCOPE[16][17].

Антена та підсилювач із низьким рівнем шуму для експерименту EDGES
Докладніше: EDGES

EDGES (Experiment to Detect the Global Epoch of Reionization Signature, Експеримент із виявлення сигнатури глобальної епохи реіонізації) — це радіотелескоп, який розробляють Обсерваторія Гейстек[en] Массачусетського технологічного інституту та Університет штату Аризона для точних вимірювань яскравісної температури неба між 50 МГц і 200 МГц. Його наукова мета — виявлення глобальної (у середньому за небом) червонозміщеної лінії нейтрального водню 21 см від епохи реіонізації, що на таких частотах відповідає діапазону червоних зміщень 27 6[18].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Planning for the radio astronomy service. ACMA. Архів оригіналу за 9 вересня 2007. Процитовано 19 червня 2012.
  2. а б в г д е Prendergast, Joanna; Lewis, Chris (7 листопада 2020). Why stargazers, modern and ancient, covet a tract of land in Australia's arid heart. ABC News. Australian Broadcasting Corporation. Процитовано 21 грудня 2020.
  3. Kruger, Anne (15 травня 2011). 15/05/2011: Reach for the stars. ABC Landline. Процитовано 21 грудня 2020.
  4. а б Guilliatt, Richard (11 жовтня 2013). Life, the universe and Boolardy. The Australian. Процитовано 21 грудня 2020.
  5. Murchison Radio-astronomy Observatory. SKA. Процитовано 19 липня 2018.
  6. а б в Murchison Radio-astronomy Observatory. CSIRO. Процитовано 21 грудня 2020.
  7. Ingram, Tess (24 лютого 2017). The Square Kilometre Array: going to infinity and beyond. Australian Financial Review. Процитовано 21 грудня 2020.
  8. «ASKAP Science Update, Vol. 1», CSIRO, retrieved 8 November 2010 from http://www.atnf.csiro.au/projects/askap/ASKAP_Science_Update_1.pdf
  9. ABC Rural - ABC News. www.abc.net.au.
  10. The History of the SKA Project. SKA: Square Kilometre Array (Public Website). Процитовано 22 грудня 2020.
  11. Technology and Science. Australia and New Zealand SKA project. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 19 червня 2012.
  12. The Location of the SKA. SKA: Square Kilometre Array (Public Website). Процитовано 22 грудня 2020.
  13. Precursors and pathfinders. SKA: Square Kilometre Array (Public Website). Процитовано 22 грудня 2020.
  14. Amos, Jonathan (5 грудня 2022). SKA: Construction to begin on world's biggest telescope. BBC News. Процитовано 5 грудня 2022.
  15. Clifford, Rachael (5 грудня 2022). Square Kilometre Array Telescope construction begins in West Australian outback. ABC News. Australian Broadcasting Corporation. Процитовано 6 грудня 2022.
  16. The Murchison Radio-Astronomy Observatory (MRO). University of Western Australia. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 20 червня 2012.
  17. Operations: Murchison Radio-astronomy Observatory and Geraldton support. International Centre for Radio Astronomy Research. Процитовано 20 червня 2012.
  18. MIT Haystack Observatory: EDGES. Massachusetts Institute of Technology. Процитовано 20 червня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]