Мері Шерман Морган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Шерман Морган
Mary Sherman Morgan
Mary Sherman Morgan.jpg
1950-ті рр.
Народилася 4 листопада 1921(1921-11-04)
Рей, Вільямс, Північна Дакота
Померла 4 серпня 2004(2004-08-04) (82 роки)
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Національність США США
Діяльність хімік, інженерка
Alma mater Майнотський державний університет
У шлюбі з Джордж Річард Морган

Мері Шерман Морган (англ. Mary Sherman Morgan; нар. 4 листопада 1921(19211104) — пом. 4 серпня 2004) — американська науковиця та інженерка, яка розробила рідке ракетне паливо гайдайн.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Мері народилася на фермі Майкла та Дороті Шерманів у місті Рей, Північна Дакота. У 1939 році вона на відмінно закінчила школу[1]. Потім вона поступила на хімічну спеціальність Майнотського державного університету[2][3].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Через війну виникла нестача чоловічих кадрів, зокрема хіміків та інших вчених. З огляду на її знання у хімії, Мері пропонують роботу на заводі в Сендаскі, штат Огайо. Хоч це й передбачало відкладення навчання, через брак грошей, вона погоджується на роботу, не знаючи деталей. Виявилось, що це робота на воєнному заводі Plum Brook Ordnance Works, де виготовлялися вибухові речовини тринітротолуол (ТНТ), динітротолуол (ДНТ) і пентоліт[2][4].

У 1943 році Мері Шерман завагітніла поза шлюбом, що в ті часи вважалося ганебним. Вона жила зі своєю кузиною у Гуроні, штат Огайо. У 1944 році вона народила дочку Мері Г. Шерман[2][5], яку вона віддала на вдочеріння кузині Мері Гіббард та її чоловіку Ірвінгу. Дитині дали нове ім'я Рут Естер[2][6].

Пропрацювавши у роки війни над розробкою вибухових речовин для армії, Мері подала заявку на роботу в North American Aviation і була взята у компанію Rocketdyne Division, розташовану в Канога Парк, Лос-Анджелес[7]. Незабаром вона отримала посаду спеціаліста з теоретичної продуктивності, який відповідав за розрахунок очікуваної продуктивності нових ракетних палив[7][8]. З 900 інженерів вона була єдиною жінкою й однією з небагатьох без вищої освіти[2][9].

Працюючи в North American Aviation, Мері познайомилася зі майбутнім чоловіком — Джорджем Річардом Морганом, випускником механічної інженерії Калтеху. У них народилося четверо дітей: Джордж, Стівен, Моніка та Карен[2][9].

Ракетне паливо[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні медіафайли
Зображення
Searchtool.svg Порівняння ракет Редстоун, Юпітер-Сі та Меркюрі-Редстоун
Відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Жінка, яка врятувала космічну програму США (та інші невідомі науковиці)

Командою Вернера фон Брауна розроблялася модифікація ракети Редстоун, Юпітер-Сі. Для удосконалення показників першого ступеня вони уклали контракт на розроблення палива більшої потужності з North American Aviation's Rocketdyne Division.[10]

Мері Шерман Морган працювала у групі доктора Джейкоба Сілвермана у North American Aviation's Rocketdyne Division[11]. Завдяки досвіду роботи з новими ракетними паливами, за контрактом вона була призначена технічним керівником. Результатом роботи Морган стало нове паливо, гайдайн. Гайдайн[en] — суміш несиметричного диметилгідразину (60 %) і диетилентриаміну[en] (40 %)[12][13][7]. Перший політ Redstone R&D на гайдайні відбувся 29 листопада 1956 року[14]. Згодом із використанням гайдайну було проведено три тестові польоти головного обтічника Юпітер-Сі[15]. Чотириступенева модифікація Юпітер-Сі Джуно I[en], використовувалась для запуску першого американського штучного супутника Землі Експлорер-1[9]. Після запуску Юпітер-Сі та шести запусків Джуно I[15], США перейшли на потужніші види палива[16].

Смерть[ред. | ред. код]

Мері Шерман Морган померла від емфіземи 4 серпня 2004 року[17].

У культурі[ред. | ред. код]

Мері Шерман Морган стала об'єктом напів біографічної театральної п'єси її сина Джорджа Моргана. Вистава «Rocket Girl» була спродюсована Theater Arts at California Institute of Technology (TACIT) і поставлена режисером Брайаном Брофі у Каліфорнійському технологічному інституті 17 листопада 2008 року[7][9]. Джордж Морган зізнався, що на час смерті Мері знав дуже мало про життя та роботу матері, оскільки її робота була пов'язана з таємними даними. Вона настільки тримала все у таємниці, що Джордж навіть не знав про її хворобу аж до останніх місяців її життя, а про сестру дізнався аж у 2007 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Alumni Records: 1936—1940, Ray High School, Nesson 2 School District, Williams County, ND
  2. а б в г д е Morgan, George D. (2013). Rocket Girl: The Story of Mary Sherman Morgan, America's First Female Rocket Scientist. Prometheus Books. ISBN 978-1616147396. 
  3. Alumni Records, Minot State University, Minot, Ward County, ND
  4. US Dept of Defense, Formerly Used Defense Sites, Site Number: G05OH0018
  5. April 1944 Birth Records, St Vincent's Hospital, Philadelphia, PA
  6. Final Decree, June 8, 1946: Probate Court Records, Sandusky, Erie County, Ohio
  7. а б в г Lerner, Preston (лютий/брезень 2009). Soundings: She Put The High In Hydyne. Air & Space Smithsonian Magazine 23 (6): 10. ISSN 0886-2257. 
  8. Draxler, Breanna (липень—серпень 2013). Rocket Girl. Discover (magazine): 25. 
  9. а б в г Morgan, George. America's First Lady of Rocketry. Caltech News (California Institute of Technology) 42 (1). 
  10. Kraemer, Robert S.; Wheelock, Vince (2006). Rocketdyne: powering humans into space. American Institute of Aeronautics and Astronautics: 43–44. 
  11. Missiles and Rockets. American Aviation Publications. January 1958. Процитовано 7 June 2013. 
  12. America's First Lady of Rocketry. Caltech News 42 (1). 2008. 
  13. NASA. The Mercury-Redstone Project, с. 2
  14. History of the Redstone Missile System. с. 60. Процитовано 25 червня 2019. 
  15. а б History of the Redstone Missile System, с. 166
  16. NASA. The Mercury-Redstone Project. Процитовано 25 червня 2019. 
  17. Taylor Hiegel, Bill McKenna (17 липня 2013). Remembering the US's first female rocket scientist. BBC New Magazine. Процитовано 25 червня 2019.