Металургійний завод у Флоранж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Металургійний завод у Флоранж
49°19′28″ пн. ш. 6°05′03″ сх. д. / 49.32462800002777215° пн. ш. 6.084253000027778135° сх. д. / 49.32462800002777215; 6.084253000027778135Координати: 49°19′28″ пн. ш. 6°05′03″ сх. д. / 49.32462800002777215° пн. ш. 6.084253000027778135° сх. д. / 49.32462800002777215; 6.084253000027778135
Тип Металургійний завод
Галузь чорна металургія
Засновано 1907
Закриття (ліквідація) 2011
Штаб-квартира Флоранж
Продукція Листовий метал
Власник(и) ArcelorMittal
Співробітники
CMNS: Металургійний завод у Флоранж у Вікісховищі
Сталеливарний цех заводу, розташований у місті Сереманж-Ерзанж. Фото 2012 року, відразу після зупинки заводу.

Флоранзький металургійний завод (фр. Usine sidérurgique de Florange), «АрселорМіттал Еанж-Флоранж» (фр. ArcelorMittal Hayange-Florange) — металургійний завод на північному сході Франції, у Лотарингії. Цехи заводу розташовані у кількох суміжних містах — Еанж, Флоранж, Сереманж-Ерзанж та Ромба. Заснований 1907 року. Зупинений 2011 року, після чого не був демонтований, а законсервований щонайменше до 2017 року відповідно до зобов'язань компанії «АрселорМіттал» перед урядом.

Історія[ред. | ред. код]

Першу доменну піч у районі Патураль міста Еанж, де тепер знаходиться доменний цех заводу, було побудовано 1907 року компанією «Les petits-fils de François de Wendel et Cie». До 1913 року компанія мала тут вже 6 доменних печей.[2] У 1950-х роках тут працювало 6 доменних печей — від Р1 до Р6. Побудовані на початку століття вони були перебудовані у 1950-х роках. Крім того, Р3 і Р6 були додатково капітально відремонтовані й модернізовані 1974 року.[3]

1993 року з 3 доменних печей, що залишалися тут, було зупинено доменну піч Р4. З 2003 року, з утворенням компанії Arcelor, завод належав їй. З 2006 року — у власності ArcelorMittal. Глобальна фінансова криза 2008 року призвела до реструктуризації компанією АрселорМіттал свого бізнесу у Європі і залишення у роботі тільки найбільш конкурентоздатних підприємств. В цей період дві доменних печі відділку у Еанжі пережили череду зупинок і задувок і врешті-решт були зупинені у 2011 році (Р3 — у червні, Р6 — у жовтні).[4][5] АрселорМіттал після зупинки залишив доменні печі на консервації на 6 років відповідно до домовленостей з державою.[3]

У лютому 2012 року адміністрація підтвердила, що найближчим часом повертати печі в роботу не планується. 20 лютого 2012 року в ході протестів близько 200 робітників зайняли порожні офіси керівництва на заводі.[4][5]

Ситуація на заводі стала у 2012 році об'єктом передвиборчої боротьби між Ф. Саркозі і Ф. Оландом, які навідувалися у Флоранж і обіцянки, що завод не припинить роботу.[6]

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Цехи заводу розташовані в кількох невеличких суміжних містах, вони розтягнулися вздовж берегів річки Фенч. Доменний цех розташований у місті Еанж, сталеливарне виробництво — у Сереманж-Ерзанж, прокатний цех — у Флоранж. Доменний цех має 3 доменні печі об'ємом 1270 м³, 1310 м³ і 1425 м³. [джерело?] Завод отримував кокс з коксохімічного заводу в Сереманж-Ерзанж, агломерат — з агломераційних фабрик у містах Сюзанж (у складі Сереманж-Ерзанж) і Ромба. Причому в Сюжанж аглофабрика була закрита ще до закриття заводу.

З 2012 року завод перебуває на консервації.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://www.lci.fr/elections/francois-hollande-a-florange-a-t-il-oui-ou-non-tenu-ses-engagements-de-2012-2008056.html
  2. Patural. // Le savoir… Fer. Glossaire du Haut-Fourneau. . — Tome 3 Архівовано 3 березень 2016 у Wayback Machine.. — 5ème éd., 2003. P. 49 — 50. (фр.)
  3. а б Patural, une division lancée au début du XXe sicèle. Сайт "Le Républicain Lorrain ". 13.04.2013. Процитовано 23 жовтня 2015.  (фр.)
  4. а б Французькі робітники захопили завод власника "Криворіжсталі". Українські новини. 2012-02-20. Процитовано 31 жовтня 2015. 
  5. а б У Франції робітники захопили сталеливарний завод. 24 канал. 20 лютого 2012. Процитовано 31 жовтня 2015. 
  6. Sofia Mitra-Thakur (1 March 2012). Idled French steel plant to restart its blast furnace. Сайт "Engineering and Technology Magazine". The Institution of Engineering and Technology. Архів оригіналу за 2 квітень 2016. Процитовано 31 жовтня 2015.  (англ.)