Метод розв'язування задач припливу до групи свердловин у пласті з віддаленим контуром живлення
Метод розв'язування задач припливу до групи свердловин у пласті з віддаленим контуром живлення (рос. метод решения задач притока к группе скважин в пласте с отдаленным контуром питания; англ. method for dealing with a stream to a group of wells in a formation with a distant external reservoir boundary, нім. Methode f der Lösung von Aufgaben des Zuflusses zur Bohrlochgruppe in der Schicht mit der entfernten Speisekontur) — метод, за яким свердловини замінюють точковими стоками і джерелами (див. метод стоків і джерел) і на основі методу суперпозиції записують результатний потенціал, поміщаючи довільну точку почергово на контури усіх свердловин із заданими потенціалами і на контур живлення пласта з відомим потенціалом, а відтак розв'язують отриману систему алгебраїчних рівнянь, визначаючи або дебіти свердловин за відомих тисків на вибоях, або тиски на вибоях свердловин за відомих їх дебітів.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Львів : Апріорі, 2006. — Т. 2: Л–Я. — 800 с.